Саміти ЄС, спільні з країнами-партнерами, ще ніколи не проходили так далеко від соціокультурних обрисів Європи, як цей, що його заплановано на 18 травня у російській Самарі. В атласах світу Самару можна відшукати на сторінці, протитулованій як регіон «Середнє Поволжя та Урал». Але Самара розташована все-таки ще до Уралу, тобто, згідно зі шкільною географією, це ще європейський континент.
Сайт міської адміністрації сповіщає, що в промисловому гіганті Самарі (тобто на той, воєнний, час у місті Куйбишеві) вперше пролунала «Сьома симфонія» Шостаковича. Однак офіційний орган міської влади сором'язливо промовчує і про підготовку до післязавтрашнього, важливого для Росії, саміту, і про те, що минулого тижня було видано заборону на проведення маршу протесту опозиційної «Інакшої Росії», приуроченого до саміту, а одного з її організаторів запроторено на півроку до буцегарні. Не виключено, що Володимира Путіна і його високоповажних європейських візаві не зустрічатимуть пікети самарців, котрі прагнуть дещо цікаве розповісти про демократизацію своєї неозорої Вітчизни.
Москві залежить на тому, щоб процес укладання засадничої для стосунків з Європою угоди про партнерство та співробітництво між Росією і ЄС було розблоковано. Однак чи вдасться це зробити в Самарі — політичні оглядачі дуже сумніваються, незважаючи на «заступництво» Німеччини, яка нині головує в ЄС і буде представлена на саміті потужним переговірником, федеральним міністром внутрішніх справ Франком Вальтером Штайнмаєром. Головною проблемою, яка не дозволить просунути угоду до підписання, є російсько-естонський конфлікт навколо «бронзового солдата».
Частина держав Євросоюзу продовжує наполягати на «покаранні» Росії бодай у такий спосіб. На бік Естонії беззастережно стали насамперед новачки — балтійські країни, а також Польща. Польща, яка скористалася з права вето і минулої осені, власне, самотужки заблокувала початок переговорів щодо підписання угоди Росія—ЄС, тепер наполягає на тому, щоб під час самарського саміту сторони обговорили «естонське питання» як ключове. Варшава має також і винятково власний резон, адже нещодавно отримала від російських ветеринарних служб відмову в експорті польського м'яса до РФ. «М'ясна війна», отже, триває, і Польща не хоче її програвати. Ще один «проестонський» прихильник — Литва — вимагає, аби Росія відновила поставки нафти по нафтогону «Дружба», який було перекрито з ініціативи Росії ще минулоріч, у липні, під приводом «численних витоків нафти». Валдас Адамкус, президент Литви, вважає це рішення не технічним, а політичним, і, як передає польська агенція ПАП, днями заявив про потребу Литви скористатися своїм правом вето, щоб унеможливити укладення угоди ЄС—Росія.
Можливо, якби не поява нового подразника — конфлікту навколо перенесення пам'ятника радянським воїнам у Таллінні, — то Берліну і Брюсселю вдалося б умовити поляків зняти своє вето з початку переговорів ЄС—Росія, а росіян — зняти їхнє вето на ввезення польського м'яса. У будь-якому разі, тепер «мають те, що мають», і брюссельські чиновники сумніваються, що похолодання у стосунках з Москвою вдасться зняти упродовж зустрічі у «місті на Волзі».
Естонська прокуратура повідомила позавчора про затримання двох підозрюваних у нападі на громадянина РФ Дмитра Ганіна, який помер від отриманих травм у ніч 26 квітня, під час масових безпорядків у Таллінні, спричинених перенесенням пам'ятника Воїну-визволителю. Затримані — етнічні естонці. Тієї ночі проросійськи налаштований натовп, витіснений поліцією з пагорба Тинісмягі на Татарську вулицю, спробував узяти штурмом бар, загнавши його відвідувачів у підвал. Поруч із цим баром і було знайдено тіло Ганіна. У кишенях загиблого було виявлено товари з етикетками магазину, що свідчить про те, що Дмитро Ганін не гребував розкраданням продмагів (чим, власне, й займалася тієї ночі більшість повсталих російських «патріотів»).
Знайшовши підозрюваних у вбивстві росіянина, Естонія таким чином відповіла на наполягання російської сторони «знайти і покарати винних».
А тим часом спікер Ради Федерації РФ Сергій Миронов у листі до мера Москви Юрія Лужкова пропонує назвати одну з вулиць російської столиці іменем Дмитра Ганіна, «який загинув, захищаючи пам'ятник Воїну-визволителю», повідомляє газета «Коммєрсант». Спікер верхньої палати російського парламенту на повному серйозі пропонує перейменувати Малий Кисловський провулок, де розташована амбасада Естонії в Москві, на провулок Дмитра Ганіна.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
