Глави урядів Польщі та Чехії показали дулю путінським погрозам. Чеський прем'єр-міністр Мірек Тополанек та польський прем'єр Ярослав Качинський в унісон заявили, що побудова американської системи протиракетної оборони відповідає інтересам обох країн, і відповідь на американські пропозиції буде радше позитивною. Це означатиме, що мюнхенські погрози-попередження Путіна відкинуто, і вир мутної геополітики забурлить у передчутті «холодної війни», як і двадцять років тому. Нагадаємо, ще у січні цього року Сполучені Штати запропонували Чехії та Польщі розмістити системи ракетного перехоплення і радарні станції, що «в сумі» й творить систему протиракетної оборони. Ця центральноєвропейська ПРО має за мету прикрити голови правнуків Шафарика від евентуальних іранських, північнокорейських та чиїхось ще боєголовок. Зрозуміло — чиїх, адже батьківщини потенційних арабських терористів навряд чи б доплюнули ракетами до Варшави або Праги.
Отже, позавчора «вишеградські тигри» на спеціальній прес-конференції у Варшавi повідомили, що дуже детально обговорили розвиток перемовин зі Сполученими Штатами стосовно розміщення ПРО. За словами пана Тополанека, на зустрічі обговорювали й непросту міжнародну конфігурацію, зокрема пов'язану із позицією Росії. А Ярослав Качинський відзначив, що розбудова системи ПРО не спрямована «проти якої-небудь нормальної держави», і Польща намагатиметься переконати Росію у тому, що розміщення системи не скеровано саме проти росіян. Щоправда, враховуючи обмовку Качинського про «нормальну» державу, ці зусилля можуть виявитись марними. Успіх «миротворчо-просвітницької» місії Качинського виглядатиме ще сумнівніше, якщо враховувати, що Польща є головним алергеном для Кремля на центральноєвропейських теренах.
Ярослав Качинський натякнув, що співпраця Польщі і Чехії в обороні лише розгортатиметься, адже уряди мають подібні погляди «у дуже багатьох засадничих справах... Ми глибоко переконані, що треба ухвалити фундаментальні, важливі для майбутнього наших країн і Європи рішення щодо безпеки». Для ліпшого обміну думками з приводу ПРО країни планують навіть створити комунікаційний міст.
Москва відгукнулася миттєво. Командувач ракетних військ стратегічного призначення РФ, генерал Микола Соловцов по-військовому розкуто струсив повітря на паралельній московській прес- конференції словами: «Стратегічні ракетні війська Росії будуть у стані атакувати об'єкти американської системи протиракетної оборони, якщо їх буде розміщено в Польщі та Чехії».
Утім політичні рішення еліт Чехії та Польщі ще мусять бути якимось чином легітимізовані. Обидва прем'єри наголосили, що не бачать жодних причин для проведення всенародних референдумів у справі ПРО, однак дещо пом'якшили категоричність, нагадавши про можливість громадянських ініціатив та парламентських процедур.
Солідарна оборонна позиція урядів Чехії та Польщі викликана не тільки співзвучністю слов'янських душ, а й тісною економічною співпрацею. Прем'єр Тополанек, окреслюючи безхмарність ситуації, навіть відзначив, що «згода поглядів є цілковитою», а «Польща є третім партнером Чехії, після Німеччини і Словаччини». Враховуючи ж антикомуністичні біографії обох прем'єрів, можна чекати спалаху польсько-чеської дружби.
Міцності виступам прем'єрів надала і агітпропівська публікація їхнього авторства, надрукована напередодні у впливовій газеті «Жечпосполіта». У статті пани Тополанек і Качинський окреслили напрями «дружби» і фундаментальні підстави її. Зокрема, звернімо увагу на таку цитату: «Сьогодні самостійно можемо визначати власну долю. Членство Польщі і Чеської Республіки в НАТО і ЄС є гарантом безпеки наших держав та надією на їхній подальший успішний розвій. Вважаємо, що немає суперечності між європейським і євроатлантичним виміром співпраці — лишень синергія зусиль Старого і Нового світу дарує надію на ефективне подолання викликів, які несе сучасний глобалізований світ». На шпальтах газети прем'єри недвозначно підтвердили, що не лише пустять на свою територію ПРО, але й нагадали про готовність рішуче боронитися перед тими, «хто ухвалив би план атаки на будь-яку державу-члена євроатлантичної спільноти», до того ж Польща з Чехією стоять на позиціях «забезпечення безпеки громадянам не лише на кордонах наших держав». Крім ПРО, знайшлися теплі слова надії і для держав, яких «стара» Європа спробувала безпардонно виставити у «третій світ», як дідько ладану, уникаючи слів про перспективи вступу в ЄС. Прем'єри двох найпотужніших центральноєвропейських країн посіли солідарну позицію відкритих дверей ЄС для України, Молдови, балканських країн та Туреччини, а згодом — для Білорусі та держав північного Кавказу.