Реєструватися у «старшого брата» чи ні? Після того як 15 січня в Росії вступили в дію нові імміграційні закони, кожен іноземець, в'їхавши на територію РФ, має стати на міграційний облік протягом трьох днів. «А як же дружба?», — виникло резонне запитання в українського МЗС, адже, за українсько-російськими угодами про безвізові поїздки, ми у них і вони у нас можуть перебувати без реєстрації 90 днів.
29 січня «міграційники» обох країн зустрілися в Москві, аби вирішити цю суперечність. Росіяни одразу вчепилися за визначення, мовляв, ніяких проблем немає — вас просять не «реєструватися», як написано в угодах, а «ставати на міграційний облік». Наші дипломати так просто «не повелися» і попросили пояснити, чим відрізняється перше від другого. «Ми повинні враховувати дух тих угод і домовленостей, які вже існують між нашими державами», — сказав Борис Базилевський, керівник консульської служби МЗС, який очолював українську делегацію на переговорах. Російська сторона заявила, що не зацікавлена у скасуванні угоди про безвізові поїздки від 1997 року й протоколу до неї від 2004 року. Відтак, повідомив пан Базилевський, домовилися шукати спільну «політико-правову формулу, яка б відповідала духові забезпечення прав українських громадян на території РФ та російських — у нас».
«Формула, на нашу думку, полягатиме в тому, щоб до громадян України, які в'їжджають до РФ не з метою працевлаштування, зберігався дев'яностоденний термін», — сказав пан Базилевський. «Формулу», за його словами, виведуть наступного тижня. Тим часом до українців, які не зареєструвалися протягом 90 днів, не застосовуватимуть санкцій, запевнив українських дипломатів Костянтин Ромодановський, директор Федеральної міграційної служби РФ. Однак тих, хто приїжджає до Росії на роботу, ця пільга не стосується.
За новими правилами, реєстрація іноземного робітника — відповідальність його російського роботодавця. Останній мусить надіслати повідомлення у Федеральну іміграційну службу, що приймає на роботу іноземця. Квитанцію від цього повідомлення роботодавець віддає робітникові, аби той в триденний термін пред'явив її в пункт видачі трудових карт. Сюди ж робітник має подати заяву про бажання працювати в Росії, паспорт, міграційну карту та медичну довідку про відсутність інфекційних захворювань. Заплативши мито, яке становить 1000 рублів (190 гривень), через десять днів мігрант одержить дозвіл на роботу терміном на рік із правом наступного продовження. Максимальний штраф, який заплатить роботодавець за залучення нелегалів до праці, тепер складає вісімсот тисяч рублів за кожного мігранта. Російський уряд вирішив натиснути на підприємців, які використовують нелегальну робочу силу остарбайтерів, адже зрозуміло, що ставати на облік за новими правилами вони добровільно не побіжать.
Надалі Росія планує ввести обмежені квоти робітників-імігрантів: за громадянством та професією. Як повідомив Борис Базилевський, українську квоту визначатимуть на спеціальних переговорах: «Як правило, такі квоти закріплюються в спеціальних угодах про працевлаштування».
СТАТИСТИЧНЕ БЮРО
За даними Федеральної міграційної служби РФ, у 2006 році на територію Росії в'їхали близько 6 мільйонів громадян України, з них приблизно 4 мільйони — не з метою працевлаштування. Однак майже всі українці, які їдуть працювати на «старшого брата», — нелегали. Лише 144 тисячі громадян України офіційно працюють у Росії, а близько двох мільйонів — нелегально.