«Ще не вечір, — заспокоює Борис Тарасюк, — ще не вечір. Я просто хочу сказати, що не потрібно реагувати тільки на рішення, які мають тимчасовий характер, тому що сама Рада ЄС може прийняти й інше рішення». Так міністр закордонних справ, у нинішній скрутній ситуації — головний євроінтегратор — намагається підбадьорити співвітчизників після ухвали ЄС не вносити в нову угоду з Україною будь-якого пункту про наші перспективи в майбутньому стати членом Євросоюзу. «Щодо цього (питання про майбутнє членство в Союзі. — Ред.) немає консенсусу в Європейському Союзі, — переконує Тарасюк — Потрібно бути реалістами в цьому відношенні, але це не означає, що ми не повинні працювати з перспективою членства».
Справді, в ЄС дехто прихильно ставиться до надання Україні (звісно, за умов досягнення нею певного рівня розвитку) асоційованого членства. Наприклад, Польща та Швецiя. Саме представники цих двох держав на позавчорашньому засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС пропонували в новій, посиленій, угоді з Україною зафіксувати рядок про майбутні європерспективи нашої держави. Утім голосів «друзів України» виявилося так мало! Отже, на сьогодні маємо позицію Євросоюзу, з якою ЄС вийде на переговори про укладення нової угоди, що розпочнуться 6 лютого в Брюсселі: все що завгодно, окрім перспектив членства, навіть примарних. Будь-яка підтримка будь-яким корисним реформам — «політичним, економічним, судовим, спрямованим на посилення демократії, стабільності та прозорості в країні», все що завгодно зафіксувати в угоді, лише не надію на членство. Нагадаємо, йдеться про нову угоду, яка має змінити діючу вже десятиліття Угоду про партнерство та співробітництво, дія якої спливає в 2007 році.
Аби пом'якшити висновки Ради ЄС, високі брюссельські чиновники вдаються до відомих риторичних фігур на зразок «я не сказала «так», мілорд, та не сказала й «ні». Учора представник Єврокомісії Емма Удвін, яку цитує «Інтерфакс», назвала ухвалене рішення «кроком уперед у наших відносинах» і зазначила, що в новій угоді не буде записано положення про можливість членства України в ЄС, але не буде і положення про неможливість такого членства. На цій радісній ноті ловлять надію й вітчизняні євроінтегратори. «Там (у рішеннях Ради ЄС. — Ред.) сказано, що Україна і ЄС не будуть наперед визначати ціль своєї двосторонньої співпраці. Це означає, що Україна має всі підстави вважати, що під час проведення переговорів щодо укладення цієї угоди можна включати і обговорювати питання щодо майбутнього членства України в ЄС, — коментує речник МЗС Андрій Дещиця. — У цьому мандаті на переговори не записано, що Україна отримає членство в ЄС, так само й не записано, що не отримає. Це питання діалогу й роботи над новим рамковим договором». У лавах оптимістів (напевно, через свою посаду) лишається й багаторічний посол України при ЄС Роман Шпек. «Я вірю, що в результаті цих переговорів удасться підготувати нову амбіційну угоду, яка відповідатиме євроінтеграційним прагненням України та сприятиме переведенню відносин між Україною та ЄС на рівень політичної асоціації й економічної інтеграції», — говорить пан Шпек в інтерв'ю агенції УНІАН.
Учора європейський вектор у контексті останнього рішення Ради міністрів закордонних справ держав ЄС коментував і український глава уряду Віктор Янукович. Повторивши мантру про прихильність його уряду до впровадження євростандартів в Україні, Янукович зупинився на своєму «я ж вам казав!», тобто на потребі будувати «Європу в Україні». «Україна не готова до вступу. Україні треба вирішити багато внутрішніх питань — підвищити рівень економіки і рівень життя людей, гармонізувати законодавство з європейським і так далі», — цитує Віктора Януковича «Українська правда». «Коли ми досягнемо такого рівня — тоді можна подавати заявку на вступ... Ми не хочемо бути, умовно кажучи, в такому принизливому положенні, як-то кажуть, бідних родичів. Ми повинні будувати таку державу, яку б просили і запрошували скрізь», — закликав Прем'єр.