Свято кольору

      Пригадується, два роки тому, під час Помаранчевої революції, орієнтований на кандидата Януковича донецький «Шахтар» тимчасово відмовився від своїх традиційних оранжевих футболок і почав грати в білих. Але вже тоді було доведено: фартовим для гірників є саме помаранчевий колір. І позавчора ввечері, напевно, багатьом хотілося вкласти в першу перемогу донецької команди в груповому турнірі Ліги чемпіонів-2006 саме кольоровий підтекст. Ще одна «помаранчева» перемога — рівно за два роки після тріумфальних подій на столичному Майдані. Як і тоді в політиці, тепер в українському футболі з'явилися великі надії — теоретично «Шахтар» має шанс навіть на вихід до 1/8 фіналу ЛЧ. Хоча небезпека залишитись без єврокубкової весни не зникла. Проте головне, що донеччани тепер знають, яка на смак всеохопна надія на краще.

      Слабо віриться, що в останньому турі «Валенсія» приїде у Рим битися лише за перемогу. Бо іспанцям уже нічого не потрібно від цієї групи, а лазарет команди переповнений. Водночас навіть після блискучої, без перебільшення, гри чемпіонів України проти «Роми» у середу їм в останньому турі не можна програвати в Греції «Олімпіакосу». Від імовірного злету до падіння — один крок, можливо, один удар чи свисток арбітра. Але позавчорашній вечір футбольні фанати на донецькому РСК «Олімпійський» у будь-якому випадку запам'ятають надовго. Адже «Шахтар» переміг італійську команду лише вдруге в історії — через тридцять років після того, як у 1976-му обіграв «Ювентус» (1:0).

      «Шахтар» здобув чисту перемогу за всіма футбольними параметрами. Чого коштувало Мірчі Луческу відмовитися (і переконати в цьому команду!) від безоглядної агресії в атаці. Натомість український дует центральних захисників Олександр Кучер — Дмитро Чигринський звів до мінімуму можливі сюрпризи біля воріт Богдана Шуста. До речі, для Кучера цей матч став дебютом у Лізі чемпіонів.

      Як не дивно, навіть без трьох провідних гравців — Матузалема, Левандовського та Гюбшмана — «Шахтар» показав найбільш збалансовану гру за весь сезон. Господарі перекрили кисень Тотті та його партнерам на своїй половині поля, а при переході з однієї фази гри в іншу досить вміло контролювали м'яч.

      Цей матч став найкращим для пари бразильських хавбеків Фернандіньйо та Жадсона. Від них нарешті дочекалися «ефективної ефектності», і для багатьох стало відкриттям їхнє вміння варіювати темп гри, знаходити різноманітні продовження атаки. Картину доповнювали традиційні флангові «метеорити» Срна та Рац; бажанням загризти римських «вовків» палали очі й у Брандао та Маріки. Чіпріан особливо старався — можливо, через чутки, що його «сватають» саме до лав «Роми»?

      «Помаранчево-чорні» зробили висновки з двох домашніх нічиїх з «Олімпіакосом» та «Валенсією», яких вони теж переграли, але — не обіграли. Цього разу в першому таймі донеччани не робили різких рухів задля реалізації своєї переваги у володінні м'ячем. Враховуючи, що команді Лучано Спаллетті не обов'язково було нестися в атаку, а «Шахтар» відмовився від кавалерійського стилю, зовні гра виглядала не надто видовищною. Але при цьому свої моменти Брандао, Маріка і навіть Дуляй (бив головою у руки голкіперу) мали. «Рома» програла тактично, бо не зуміла пристосуватися до нового стилю гірників. «Шахтар» же, витримавши гросмейстерську паузу цілий тайм, після перерви показав свій потенціал у всій красі й уперше не «підсів» до останніх хвилин.

      Перевага господарів у другому таймі стала більш відчутною, проте до певного часу «мережива» Фернандіньйо та Жадсона призводили хіба що до дальніх і не зовсім точних ударів або передач «у лінію» на Брандао, який стабільно перебував на межі офсайду. При цьому захист одного з лідерів серії А вимотувався і нервувався — не звикли італійці так довго бігати без м'яча! І це, зауважмо, після тріумфального матчу з «Катаньєю», який «вовки» виграли з рахунком 7:0. Гол у ворота гостей визрівав і таки втілився у розкішний пас-закид Жадсона за спини римлян, куди забіг Маріка і головою відправив «круглого» у сітку над голкіпером Доні. Задум Луческу було реалізовано.

      А найцікавіше сталося далі, що дозволяє стверджувати: у цей вечір «Шахтар» зробив дійсно суттєвий крок до того високого європейського рівня, до якого він поки ще лише прагне. Гірники не стали грати на утримання вигідного рахунку в матчі з суперником такого класу. Більше того, у відповідь на хід Спаллетті, який випустив на поле забивних Монтеллу та Пісарро, румунський Містер теж освіжив свій атакуючий потенціал, замінивши Жадсона та Маріку на Елано й Агахову. Перед цим Жадсон ще встиг вийти сам на сам із Доні після чудової «стіночки» з Брандао та Фернандіньйо — гостей врятував голкіпер, який мужньо кинувся бразильцеві в ноги.

      Варто сказати кілька слів про гера Вольфганга Штарка, який відсудив гру на совість і професійно. Фактично арбітр позбавив Тотті та партнерів одного з козирів — імітація ними порушень правил на німця ніяк не впливала. Більше того, коли Пісарро намагався «намалювати» пенальті наприкінці гри, то одержав жовту картку.

      У завершальні хвилини Елано влучив зі штрафного у стійку воріт, але й господарям пощастило, коли після пострілу Монтелли м'яч пролетів повз «дев'ятку» воріт Шуста.

* * *

      Буде шкода, якщо після такої блискучої перемоги щось неприємне станеться у Піреї, а валенсійці «зіллють» свій матч у Римі. Принаймні зустріти весну у Кубку УЄФА, погодьтеся, такий «Шахтар» заслужив. Якщо ні — гірники будуть кусати лікті за цифри 2:2 у двох попередніх домашніх матчах.

ПІСЛЯМОВА

Мірча Луческу,

головний тренер «Шахтаря»:

      — Це була надзвичайна гра, я дуже задоволений результатом і моїми футболістами. Ми взяли відмінний реванш за поразку на «Стадіо Олімпіко». Підсумок гри міг би бути кращим для нас (2:0 чи 3:0), якби свої моменти реалізували Маріка, Елано і Жадсон.

      Ми добре підготувалися до матчу — перекрили всі зони, не дозволяли Мансіні й Тадеї вільно почуватися на флангах. Мені приємно, що команда змогла втілити те, чому я їх навчив. Відмінно діяли на своїх позиціях Чигринський та Кучер, блокуючи Перротту та Тотті. Тимощук зробив величезну роботу. Кращим гравцем матчу був Фернандіньйо, хоча й Маріка теж виглядав непогано.

      Хочу подякувати арбітрам за коректне суддівство — за те, що вони дали можливість суперникам грати.

Лучано Спаллетті,

головний тренер «Роми»:

      — «Шахтар» заслужив цю перемогу, а ми зіграли нижче своїх можливостей. Перед нами був сильний суперник, який зміг перекрити нам всі зони на полі. Ми відчували певні труднощі в атакуючій фазі, а в захисті — не допрацьовували. Мотивація в нас була, це все-таки Ліга чемпіонів, але ми просто втомилися. Звичайно, наші гравці не відчували себе комфортно в холодну погоду, але це не стало вирішальним фактором. Як показав сьогоднішній поєдинок — різниця між «Шахтарем» та «Ромою» становить не чотири м'ячі. Попри все це, сподіваюся, ми продовжимо виступи у Лізі чемпіонів.

ТАБЛО

Група D

«Шахтар» — «Рома» — 1:0

      Донецьк. РСК «Олімпійський».

19 000 глядачів

      Арбітр: Штарк (Німеччина)

      «Шахтар»: Шуст, Срна, Чигринський, Кучер, Рац, Тимощук, Дуляй, Фернандіньйо (Гай, 90+1), Жадсон (Елано, 80), Брандао, Маріка (Агахова, 75)

      «Рома»: Доні, Кассетті, Мексес, Феррарі (Пісарро, 69), Пануччі, Де Россі, Перротта, Аквілані (Монтелла, 78), Таддеї, Тотті, Мансіні (Вучинич, 78)

      Гол: Маріка, 61

      Попередження: Перротта, 45+1; Кассетті, 84; Пісарро, 89

«Валенсія» (Іспанія) — «Олімпіакос» (Греція) — 2:0

      Голи:  Ангуло, 45; Морієнтес, 46

      «Олімпіакос» не зміг скористатися в Іспанії тим, що «Валенсія» своє турнірне завдання вирішила достроково. До того ж уже з 17-ї хвилини гості втратили свого основного голеадора Константіну, який зазнав травми. Греки навіть володіли ініціативою, але «кажани» відповіли класом, забивши на останній хвилині першого тайму та першій — другого.

      Турнірне становище:

            І     В     Н     П     М     О

1. «Валенсія»     5     4     1     0     12-5  13

2. «Рома»   5     2     1     2     7-4   7

3. «Шахтар» 5     1     2     2     5-10  5

4. «Олімпіакос»   5     0     2     3     5-10  2