За повідомленням низки інформагенцій, ЗАТ «Укргазенерго» стало фігурантом щонайменше півтора десятка позовів. Конфлікт спричинила вибіркова відмова газотрейдера постачати «голубе паливо» багатьом своїм контрагентам. Директорський бомонд сподівався, що Кабмін долучиться до конфлікту, й угоди з «Укргазенерго» будуть пролонговані. Та уряд вирішив зайняти позицію спостерігача. «Енергетичний» віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, приміром, зауважив, що «такі ситуації виникають практично щодня», відтак «це суто господарське питання найближчим часом розв'яжеться» і без втручання Кабміну. Такі заяви, ясна річ, — вода на млин трейдера. Ось «закриті» акціонери «Укргазенерго» і стоять на своєму: ресурс газу обмежений, тож ЗАТ не зобов'язане постачати дефіцитне паливо споживачам усіх категорій — шукайте, мовляв, інших трейдерів!

«Це підприємство («Укргазенерго») дійсно домінує на газовому ринку. Проте через необхідність дотримання всіх процедур, передбачених законодавством, відповідь на питання, чи займає «Укргазенерго» монопольне становище, ми зможемо надати лише до кінця року», — сказав голова комітету Олексій Костусєв.

Суть їх полягає в тому, що наші НПЗ на власному ринку працюють у нерівних конкурентних умовах з подібними російськими та білоруськими підприємствами. Так, залізничний тариф на транзит пального через територію України, виробленого у цих державах, на 30—40% нижчий, ніж тариф на перевезення пального, виробленого на наших НПЗ. Чия сорочка ближча до тіла? Мінтрансу доручено знизити тариф на експорт нафтопродуктів з України.

Сучасна людина має надзвичайно широке коло найрізноманітніших можливостей. Водночас значними є й її потреби. Насамперед, фінансові. Адже щодня ми маємо щось їсти, одягати, розважатися. Нині поточні споживчі потреби далеко не кожна людина має змогу вирішувати самотужки, за власний рахунок. Як правило, зароблених грошей не вистачає до наступного місяця. Адже потреби у грошах виникають майже погодинно, а от зарплатню дають не кожного дня.