Вартість стратегії - 4 гривні

21.10.2006

 

       Проросійські політичні сили у своїй антинатовській риториці часто вдаються, серед іншого, до аргументу, що Україна «не потягне» вступ до НАТО фінансово. Мовляв, доведеться утримувати на своїй території бази іноземних зайд, а військо переозброювати натовською технікою, придбаною власним коштом на Заході. Це черговий стереотип, який днями експерти фонду «Демократичні ініціативи» намагалися розбити за допомогою свого «ясника». 

      За словами Олександра Палія, координатора міжнародних програм фонду, Україна має Збройні сили, які дозволяють їй самій гарантувати свою безпеку, використовуючи лише політичний «дах» НАТО і теоретичну можливість підтримки 26 країн-членів альянсу у військовий час. Таким чином, немає потреби розміщувати на нашій території іноземнi військовi бази, і до цього Україну ніхто не змушуватиме. Самостійно Україна ніколи не матиме такого рівня безпеки, скільки б грошей не витрачалося на оборону. До речі, безпека «нейтральної» Швеції коштує кожному її громадянину 600 доларів на рік, каже Палій.

      Що ж до переозброєння і переходу армії на технологічні стандарти НАТО, то в такому разі вартість вступу України до Альянсу справді сягнула б десятків мільярдів доларів. Але НАТО не вимагає від своїх нових членів ані закуповувати «кіношні» автомати M-16, ані позбуватися рідних «калашів». 11 з 26 країн Організації Північноатлантичного договору користуються радянською зброєю, наприклад, німецький Бундесвер п'ятнадцять років після падіння Берлінського муру мав на озброєнні винищувачі МіГ-29, що дісталися йому в спадок від НДР.

      Владислав Яснюк, заступник директора Департаменту НАТО в МЗС України, вважає для нашої держави показовим приклад Польщі. Ця країна сплачує до скарбниці Альянсу близько 29 мільйонів доларів «членського внеску». Але інвестиції інших країн НАТО в Польщу з 1999 року вже склали приблизно 375 мільйонів доларів із запланованих 720 мільйонів. Ці гроші вкладені в побудову портів, доріг, аеродромів та іншої інфраструктури. До речі, саме таким інвестиціям в українську армію стали на заваді феодосійські антинатовські бабці, адже американські інженери збиралися обладнати український полігон на 2 мільйони доларів за рахунок американських платників податків.

      Імовірні витрати України у разі вступу в НАТО експерти вважають співмірними польським. Досвід нових членів Північноатлантичного альянсу показує, що витрати на вступ не дуже відрізняються від щорічного внеску, а вiн для України, за попередніми оцінками, може становити 40-50 мільйонів доларів на рік, тобто в перерахунку на одного громадянина - 4 гривні щорічно. НАТО рекомендує Україні витрачати на оборону 2 відсотки свого валового внутрішнього продукту, а внески країн-членів мають становити 0,5 - 1 відсоток від оборонного бюджету. Таким чином, Великобританія, Франція і Німеччина платять щороку приблизно по 200 мільйонів доларів, тоді як Чехія - близько 16 мільйонів.

      На що йдуть ці гроші? Як пояснює пан Яснюк, основна їх частина витрачається на утримання штаб-квартири, а також різноманітні дослідження, наукові конференції тощо. Всупереч поширеній думці, військові операції НАТО фінансуються не з центрального бюджету цієї організації, а за рахунок країн, що беруть у них участь.

      Натомість вступ до НАТО дає зелене світло інвестиціям, насамперед у військово-промисловий комплекс. Приєднання до Альянсу негативно впливає на низькотехнологічні виробництва, як це було у Словаччині, зате високотехнологічні оборонні комплекси Польщі та Чехії у НАТО отримали потужний імпульс до розвитку, відкривши нові європейські та американські ринки. За даними Світового банку, в країнах, які ухвалили рішення про вступ у 2002 році та приєдналися до блоку в 2004-му, спостерігається постійне загальне економічне зростання. Це пояснюється сприятливим інвестиційним кліматом, оскільки вступ до НАТО - сигнал для бізнесменів цивілізованого світу, що країна є стабільною і перспективною.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>