Торговельна група «Таргет» звернулася до Верховної Ради з проханням відправити у відставку міського голову Харкова Михайла Добкіна. А заодно погрожує розпочати збір підписів за проведення референдуму про перевибори мера і подати позов до суду одразу на п'ятьох чиновників міськвиконкому. На думку підприємців, нова харківська влада, встановлюючи свої порядки у торговому та будівельному бізнесі, переступила межу дозволеного. А відтак мусить відповісти за влаштоване у місті безчинство.
Усе почалося в останній день весни. Тоді сесія міської ради з подачі Михайла Добкіна заборонила або призупинила (кому як поталанило) роботу на 51-й ділянці землі, що були виділені попередньою владою під будівництво. А заодно прийняла рішення про демонтаж торговельних кіосків одразу на 47 вулицях міста. На думку мера, всі підприємці, які потрапили до «чорного» списку, мають серйозні проблеми з оформленням документів. А тому, аби повернути бізнесменів у правове поле або відмовити їм остаточно, ті мусять вдруге пройти управлінське чистилище. До того ж за новими правилами. Якщо раніше для отримання ділянки забудовники повинні були пережити дві сесії (спочатку депутати знайомилися з проектом відведення землі, потім давали «добро»), то тепер у перспективі з'явилася й третя. Тобто перш ніж розглянути проект землевідводу, сесія повинна дати дозвіл на його розробку.
Поповнилася новими пунктами і дозвільна система. Згідно з новими правилами, будівельні компанії, крім усього, мусять шукати спільну мову ще й з ЖЕКами і в обов'язковому порядку повідомляти про свої наміри у місцевих газетах з не менш ніж 20-тисячним тиражем. Ще більше не поталанило кіоскерам. Секретар міськради Геннадій Кернес повідомив, що потрапити до нього на переговори можна лише позбувшись торгової палатки. Тільки після цього він дозволить підприємцям розпочати з мерією співпрацю по-новому.
Подібні поневіряння, на думку підприємців, автоматично приведуть до втрати часу, що, за традицією, матеріалізується у вигляді тіньових гонорарів для прискорювачів процесу. Платити і справді є сенс. «Якщо раніше забудовники мусили отримати 42 узгодження і пройти через дві сесії, витрачаючи при цьому 6—8 місяців, — говорить депутат Віктор Артикуленко, — то тепер цей термін розтягнеться на кілька років. Тобто нововведення управлінців негативно вплине на розвиток будівельного ринку Харкова, що лише недавно ожив після тривалої стагнації». Хапаються за голови і кіоскери. «Підпис однієї служби сьогодні у Харкові коштує приблизно 100 доларів, — обурюється Віталій Мірошник, кіоск якого вже потрапив під управлінський бульдозер. — А таких інстанцій дванадцять. До того ж, згідно з новими правилами, ми змушені будемо проходити їх у кілька етапів. Найприкріше ж те, що все це затіяли «регіонали», за яких проголосувала на виборах переважна більшість харківських підприємців. А ось тепер вони нас просто втоптують у землю».
Підняти дамоклів меч над головами забудовників Михайло Добкін пообіцяв ще в ході виборів, аби залучитися підтримкою харків'ян, які виступали проти будівництва у місті кількох нових об'єктів. У деяких випадках претензії городян дійсно були слушними. Але оскільки й інвестори, і власники майбутніх квартир уже вклали у заборонені новобудови чималі кошти, радикальні дії мера, прикрашені гаслом «усе заради добробуту харків'ян», сприймаються далеко не однозначно. «У рамках проекту по вулиці Клочківській,197 ми уклали з банками контракт на видачу 431 мільйона гривень кредитів, — говорить керівник департаменту правових та економічних питань торгової групи «Таргет» Владислав Протас. — У разі якщо не виконаємо графік платежів, то нам погрожують штрафні санкції розміром 40 відсотків вартості самого контракту». При цьому пан Протас переконаний, що нова влада влаштувала погром переважно тим забудовникам, які підтримали Помаранчеву революцію. А відтак свої теперішні проблеми «Таргет» сприймає винятково як політичну розправу над опонентами.
Ситуацію навколо заборонених об'єктів Харкова експерти все частіше порівнюють з проблемами, що виникли в столиці після зникнення керівників «Еліта-Центру». Адже деякі будівельні компанії зібрали у городян чималі гроші і вже встигли їх реінвестувати. Багато людей заради придбання у нових будинках квартир заклали своє майно і взяли банківські кредити. Повернути ж ці гроші забудовники зможуть хіба що цеглою з розібраних стін. От і виходить, що харківську громаду чиновники поділили навпіл. Інтереси однієї частини вони готові захищати до останнього подиху, керуючись передвиборчими обіцянками, а решта мусить задовольнитися гіркою долею скривджених.
З кіосками ще більше питань. Демонтувати так звані малі архітектурні форми городяни не просили Добкіна-кандидата взагалі. Можливо, ці примітивні магазинчики і справді псують зовнішній вигляд міста, але оскільки вони годують сьогодні тисячі харківських сімей, ніхто з городян ніколи не виступав проти їхнього існування в принципі. Зате на захист потенційних безробітних з кожним днем стає все більша кількість громадських та політичних організацій. Спочатку на сполох вдарили підприємницькі профспілки. Згодом до них приєдналися соціалісти, нашоукраїнці і активісти «Пори». Вони називають дії нової влади «полюванням за відьмами» і спробою влаштувати у місті «новий переділ». А головне, повернути до Харкова бюрократичні і розбійницькі традиції кучмівської доби, коли всесильні чиновники використовували у своїх діях неписані закони кримінального світу.
У випадку з кіосками закон дійсно відіграв не останню роль. У розпалі протистояння, коли підприємці почали влаштовувати пікети і погрожували перекриттям магістралей, раптом з'ясувалося, що бульдозери до кіосків чиновники мають присилати лише після рішення суду. Після цього кіоскери вирішили прикрити свої МАФи живими ланцюгами, а мерія переклала місію демонтажників на управлінців харківських райвиконкомів. Ті, побоюючись народної революції, свідомо відтягують вуличний діалог з підприємцями, а заодно прагнуть уникнути гніву секретаря міськради Геннадія Кернера. Останній виділив їм на розбірки та погроми всього лише десять днів. Водночас забудовники та кіоскери все частіше висловлюють готовність створити спільний фронт. На їхню думку, лише у такий спосіб вони зможуть побороти лихо, яке має для них спільну назву «нова харківська влада». Чим завершиться це протистояння, сьогодні не береться прогнозувати ніхто.
