Учора ГУАМ офіційно перетворився на нову міжнародну організацію з новою назвою — Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ. Добру половину дня президенти чотирьох держав — Грузії, України, Азербайджану та Молдови — провели в спростуванні абеткових істин, буцімто неоГУАМ є противагою, альтернативою СНД. Утім сам факт утворення організації з числа країн колишнього СРСР, три з яких у тій чи іншій формі відвертості заявляли про бажання вийти з СНД, організації зі своїм, ГУАМiвським, статутом, секретаріатом і навіть уже підписаним протоколом про зону вільної торгівлі, організації, в якій немає чіткого лідера, а себто «старшого брата» з диктатом власних інтересів, цей факт свідчить: учора в Києві таки було вбито цвях у домовину Співдружності Незалежних Держав під протекторатом Москви.
Альтернатива СНД
На вчорашній прес-конференції всі без винятку президенти запевняли, що «наша організація неконфронтаційна, не спрямована дружити проти когось» (Ілхам Алієв) і «якщо ми й критикували СНД, то лише через низьку ефективність конкретної діяльності Співдружності» (Віктор Ющенко). Президент України ще й особливо підкреслив доброзичливі наміри України — «ми не прагнемо до відмови від співпраці з державами-членами СНД». «Коли є сусіди, між сусідами відносини повинні бути добрими. Це природне відчуття, правда?» — риторично запитував Віктор Андрійович журналістів.
Утім всі помітили (адже прес-конференція, для підкреслення надважливої ролі цього саміту в житті держави, транслювалася в прямому телеефірі на Першому національному), що президент Молдови Володимир Воронін та лідер Грузії Михаіл Саакашвілі були значно стриманішi в застереженнях. Обидва вони пригадали, як у Москві бульдозери чавили вина їхніх виробників, і схоже, винна драма стала частиною розтоптаної національної гідності. «Якщо підійти до цієї проблеми бульдозерами, то це одне питання, а якщо підійти по-людськи, то хто буде проти? — обурювався Воронін. — Ми самі з цим увесь час боремося — ганяємо фальсифікаторів, але все це робиться в рамках цивілізованих, без принижень».
Те, що Молдова не збирається пробачати росіянам, очевидно вже місяць поспіль. Але вчора трапилася нагода сказати про це. Не випадково Володимир Воронін, щойно зійшовши з трапа літака в «Борисполі», заявив журналістам, що «Молдова розгляне можливий вихід iз СНД». «Така ініціатива надходила від опозиційних парламентаріїв, і вона розглядатиметься в парламенті», — впевнено сказав молдовський президент. Це, здається, вперше Воронін пішов слідами Саакашвілі — заявив про можливість виходу своєї держави із зони СНД.
Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ вирізняється ще й тим, що до кола запрошених до саміту VIP-персон увійшли керівники країн, котрі ще зовсім недавно амбітно боролися з Росією за самоствердження, — це президенти Литви Валдас Адамкус та Польщі Лех Качинський. Обидві ці країни є членами Європейського Союзу. Ще один високий гість — віце-президент Болгарії — представляв країну, яка претендує наступного року стати членом ЄС.
Зауважимо, що члени ЄС не беруть участі в інших міжнародних організаціях подібного характеру, проте Валдас Адамкус кількаразово підкреслював, що Литва «лише технічно присутня в ГУАМ». Й інтригуюче додав, що «створення ГУАМ відповідає тому часу, в якому ми живемо».
Енергетика ГУАМ
Упродовж двох днів роботи саміту політики та дипломати всіх країн-учасниць і спостерігачів намагалися затушувати політичну складову нової міжнародної організації і натомість акцентувати на її виняткових економічних завданнях.
З огляду на це потенційно найважливішим учасником новонародженого ГУАМ є Азербайджан. Це єдина з «четвірки» країна, яка є не транзитером, а поставником енергоносіїв. Тому на нафтового друга дивилися радісно і поблажливо замовчували кричущі проблеми з демократією, придушенням опозиції, політичними в'язнями, — словом, з усім арсеналом порушень, які притаманні режиму Алієва-молодшого. Очевидно, Азербайджан — саме та держава, якій з-поміж інших найскладніше було підписати статут нової організації, де як цілі діяльності вказано «утвердження демократичних цінностей». До слова, однією з цілей, вказаних у статуті, є також євроінтеграція.
Енергетична безпека країн регіону, проблеми енергопостачання в Західну Європу були виділені в окреме засідання саміту ГУАМ. В обговоренні саме цієї тематики взяв участь польський президент Качинський, який найменше перебував у Києві (він вилетів на батьківщину вчора надвечір). Довгобуд Одеса—Броди—Плоцьк відтак став уже проблемою не тільки України та Польщі, а й усього ГУАМу.
Наразі спільні енергетичні проекти ГУАМ не конкретизувалися, а лише визначилися їхні контури. Зате президенти чотирьох країн змогли наблизитися до конкретики — учора вони підписали Протокол про реалізацію положення про створення зони вільної торгівлі. Закручена назва цього «протодокумента» радше свідчить про наміри працювати в напрямi створення зони вільної торгівлі в межах «четвірки». Проте симптоматично, що подібний папір і такий конкретний намір, як узятися за ЗВТ, лідери країн-членів ГУАМ підписали на першому ж своєму засіданні. До прикладу, СНД йшла до цього десятиліттями, але так і не дійшла. Ініціатором утворення зони вільної торгівлі в межах СНД була Україна.
Говорячи про вищеозначений протокол, Президент України пояснив журналістам, що відтак «уряди чотирьох країн мають вирішити конкретні питання, пов'язані з митним та тарифним врегулюванням, зокрема на транспорті, ... і ця робота ще попереду».
Чотири рівнi організації
Віктор Ющенко назвав київський саміт ГУАМ історичним. Як мінімум, він історичний для регіональної організації, яка існувала досі десяток років «на папері» й тільки нині «ожила», перетворилася на міжнародну організацію з усім, чим годиться — cтатутом, секретаріатом, штаб-квартирою. Як відомо, Секретаріат ГУАМ буде розташовуватися в Києві (доросла, нарешті, «мать городов руських» до столиці пристойної регіональної організації).
Передбачається, що в організації діятимуть ради чотирьох рівнів — глав держав, міністрів закордонних справ, національних координаторів та постійних представників. (Той, хто пробує порівнювати цю структуру з СНД, помічає, що в Співдружності немає національних координаторів).
У декларації про створення Організації за демократію і розвиток ГУАМ, яку було вчора підписано, йдеться про відкритість її для нових членів та партнерів. Важливим є й ще один пiдписаний у Києвi документ — декларація з питань врегулювання конфліктів. Адже на теренах Молдови та Грузії тліє багатолітній конфлікт.
Наразі невідомо, коли президенти країн ГУАМ зберуться знову. Але початок, беззаперечно, був ефектним.