Чоловіче й жіноче. Британське й американське. Джонідеппівське і шеронстоунське
Ці спроби рецензій спровокував у першу чергу часовий збіг перегляду голлівудського сиквела «Основний інстинкт-2» (бюджет 75 мільйонів доларів) і британської історично-культурологічної драми «Розпусник» (16 мільйонів) і, можливо, збіг місця — мимоволі порівнюєш те, що ти вчора бачив в «Ультрамарині», із побаченим 24 годинами пізніше. А коли копнути глибше, й інші аналогії чудово проводяться — дії обох картин відбуваються в Англії, а головні герої — американська письменниця Кетрін Тревел і поет, сатирик, попередник Маркіза де Сада, королівський фаворит Джон Уїлмор — циніки і розпусники. Якби ця схиблена на сексі гламурна американка із XXI століття зустрілася із холодним красенем ХVII століття, не менш айкюшним і зухвалим, ніж вона сама, — ще б той був психологічний двобій «інженерів людських душ». Але способи, якими навертають глядача до відповідей на сакраментальні запитання, прогнозовано протилежні. От тільки до якої міри прогнозовано?