У серпні Алчевськ відвідав Президент України, і серед іншого почув від міського керівництва слiзну розповідь про те, що навіть героям-металургам ніде помитися, бо немає в міста коштів на забезпечення найпростіших комунальних потреб городян. Однак, виявляється, дещо місцеві керманичі таки можуть зробити й без допомоги Центру. Наприклад, днями було оголошено, що вже в березні наступного року в Алчевську почне працювати завод з очищення так званих поверхневих вод.

Без води у помешканнях потерпають жителi міста нафтовиків Борислава. В окремих районах вже більше півроку люди марно відкривають у квартирах крани з надією побачити воду.

Розбурханий вулик нагадує нині відкрите акціонерне товариство «Черкаське хімволокно». Причиною такого неспокою стала звістка про зупинку одного з цехів підприємства. Це й вивело трудовий колектив на акцію протесту. Під стінами підприємства люди обурювалися такою сумною перспективою підприємства з 40-річною історією, висловлювали незадоволення низькими заробітками й постійною затримкою з їх виплатою. Вони впевнені, що закриття одного цеху — це дзвіночок про закриття усього Черкаського хімволокна, відомого раніше на увесь Союз, а це значить, що на вулиці без засобів для існування опиниться колектив із 3572 працівників.

На відміну від більшості регіонів України, в яких демографічні показники підтверджують невеселі прогнози щодо скорочення кількості населення, на Івано-Франківщині впродовж чотирьох останніх років, навпаки, спостерігається зростання народжуваності та уповільнення темпів смертності. Приміром, торік на світ Божий з'явилося 15046 прикарпатців, що на 875 немовлят більше, ніж у попередньому році. Водночас за межу вічності за цей же період відійшло майже на 600 осіб менше, ніж у 2003 році.

Продукцію Харківської бісквітної фабрики, добре знану на теренах колишнього СРСР (згадайте хоча б славнозвісний харківський торт), сьогодні купують не лише українці: третина її йде на експорт до Росії, Вірменії, Молдови, Литви, Ізраїлю, Канади, США, Німеччини, Чехії, Об'єднаних Арабських Еміратів і ще цілої низки країн. Український зефір і мармелад дуже люблять в Європі, Америка із задоволенням купує продукти для діабетиків (зокрема, цукерки на фруктозі) та звичайне зоологічне печиво, Канаді припали до душі вафлі й карамель. «Воно й не дивно, — стверджують працівники фабрики. — Ми використовуємо тільки натуральні високоякісні інгредієнти. Скажімо, ароматні бісквіти півроку залишаються свіжими завдяки натуральним консервантам: спирту і герметичній упаковці. А за кордоном уже давно перейшли на замінники та штучні добавки, які дешевші за ціною, але зовсім інші на смак».