Вони чекають...
Лише один місяць життя на тлі одинадцятимісячного існування. Монотонні, нудні будні, важка робота, недостатність спілкування та дешеве вино як ліки від постійного депресивного стану через тугу за Батьківщиною та рідними. Відлік часу до відпустки по днях протягом року — 300, 229,228... днів до зустрічі з мамою, дружиною, дитиною, другом... Якщо хтось вишукує рецепти щастя, то їм для щастя треба лише одне — жити на Батьківщині. Але цьому заважає серйозний чинник — відсутність роботи з нормальною зарплатнею. Тому, коли саме наші заробітчани повернуться назавжди в Україну і чи повернуться взагалі, невідомо. І в той час, коли ми роздумуємо над демографічними проблемами, чому нас «уже не 48 мільйонів», хочеться сказати: «Поверніть українців додому!». Проте за кордоном нашого роду збільшується. Як повідомив «УМ» посол України в Португалії Констянтин Тимошенко, за минулий рік у цій країні народилося 600 українців, а до кінця цього літа — ще 400. >>