Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
У львівському Національному музеї новий директор — працівник цього ж музею з майже тридцятирічним стажем Ігор Кожан. Його призначили директором відповідним наказом Міністерства культури і туризму України після того, як більшість працівників Нацмузею підписались під зверненням до Мінкультури, в якому висловились за пана Кожана. Попередній директор установи, Тетяна Лупій, навколо особи якої останні місяці тривали численні конфлікти в колективі, доходило навіть до пікетів та голодування, поставила під сумнів законність та справедливість рішення міністерства.
Ігор Кожан народився 1953 року у Львові, закінчив Ужгородський державний університет, за фахом — історик. Працювати в музейній сфері почав із 1975 року — у Львівському відділенні інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Рильського (тепер це — Інститут народознавства НАН України), 1988 року перейшов до Національного музею у Львові. З 1994 року Ігор Кожан очолив відділ експозиційно-виставкової та культурно-освітньої роботи музею. Є автором більш як 100 резонансних виставок у музеї та поза ним. Із 1997 року його неодноразово обирали головою профспілки Нацмузею. Вчора новий директор уже встиг зробити свої перші заяви, які стосуються зникнення стародруків. На переконання новопризначеного директора, ця справа є безпідставно роздутою, і говорити про будь-які зникнення, а тим більше робити їх оцінку, до проведення звірки фондів музею некоректно. Також Ігор Кожан зазначив: навіть якщо б виявилося, що стародруки дійсно зникли, їхня вартість була б нижчою поданої в мас-медіа (в пресі їх оцінювали в півмільйона доларів). Нагадаймо, що про зникнення п'яти кириличних стародруків XVII століття в листі до міністра культури України повідомила головний хранитель фондів національного музею Данута Посацька.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>