Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
«Цифра» як носій інформації давно й активно ввійшла в наше життя. Але якщо естрада, наприклад, свою інформацію на дисках видає ледь не щодня, то аналогічна подія в театральному середовищі все ще залишається рідкістю. Втім презентація диску «Дванадцять вистав Леся Курбаса» на суцільне свято не перетворилася, оскільки можливою вона стала не завдяки, а всупереч.
«Цей диск створювався протягом трьох років, — каже автор ідеї Ганна Веселовська. — Він розрахований на широкий загал, ми навіть спочатку хотіли додати сюди і відеофрагменти, але ... Ресурс мали дуже обмежений, а тому продовжать цю справу, гадаю, наступні покоління». Незважаючи на це зізнання, про саму роботу, навіть без відеофрагментів, говорити хочеться лише хороше.
Прикметно, що автори, у дусі часу, презентували Курбаса як фігуру планетарну, об'ємну і надзвичайно помітну у площині не лише української, а й світової культури. (Початкова назва диску звучала як «Лесь Курбас і світовий театр»). Для цього Ганна Веселовська обрала 12 найпоказовіших вистав режисера. За кожною з них — фрагмент історії як самого Курбаса, так і українського та світового мистецтва. «Чорна пантера і білий медвідь», «Едіп цар», «Вертеп», «Гайдамаки», «Джиммі Хіггінс», «Макбет», «Мина Мазайло», «Маклена Граса» — сьогодні ці роботи є хрестоматійними, тоді ж вони презентували принципово нові режисерські ідеї і нових зірок української сцени. Свій шлях у театрі у виставах Курбаса починали чи продовжували Поліна Самійленко, Дмиро Мілютенко, Наталя Ужвій, Йосип Гірняк, Гнат Юра...
Кожна лекція має свою заставку. Так, розповіді про «Диктатуру» передує таке собі колесо історії, що чавить колоски. До кожного розділу дібрана музика, графіка тощо. За словами Ганни Веселовської, для «Дванадцяти вистав Леся Курбаса» були використані близько тисячі ілюстративних матеріалів. Афіші, старі фотографії — причому як такі, що вже друкувалися, так і ексклюзивні, благо, керівництво Музею театрального і кіномистецтва залюбки пішло назустріч. В оформленні диску брала участь і художниця Ольга Новікова. Текст начитували актори Олена Левченко та Сергій Матвієць. До появи диску долучилися також фонд «Відродження», Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, а Мінкульттуризму рекомендувало його як навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв.
Серед нечисленних недоліків «Дванадцяти вистав Леся Курбаса» варто виокремити катастрофічно низький наклад диску — всього лише 500 примірників. Тож познайомитися з ним можна буде через бібліотеки, куди автори розішлють по примірнику. У комплекті з диском надійде й одноіменна книга, де також зібрані «Дванадцять вистав Леся Курбаса».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>