Харків відвідав Держсекретар України Олександр Зінченко. Майбутнє вітчизняного авіапрому у слобідській столиці вирішувалося за зачиненими від преси дверима і в незвично вузькому колі фахівців. Озвучений зрештою результат не претендував на статус сенсації, хоча й містив в собі, умовно кажучи, одразу дві новини. За традицією — хорошу і погану.
Найбільшим плюсом з огляду на багаторічну історію проблеми є конкретна дата, названа главою держави. Тобто Президент вимагає, аби фахівці визначилися з моделлю подальшого розвитку галузі вже до кінця весни. За словами Олександра Зінченка, йдеться про пошук нової управлінської схеми, яка б зібрала всіх і все «для могутнього поштовху» і дозволила побачити проблему в цілому.
Зібране каміння під крилатим українським брендом — не позбавлене оптимізму. Держсекретар підтвердив, що обіцяне новою владою об'єднання трьох основних підрозділів галузі та їх численних суміжників в одну структуру є неминучим. Але процес пошуку форми (і це є новина погана) й понині гальмується одвічною проблемою вибору. Питання «Що краще: концерн чи корпорація?», судячи з коментарів учасників харківської зустрічі, залишається актуальним і за два тижні до кінця відпущеного Президентом терміну. Найскладніше у цій ситуації, підкреслив столичний гість, об'єднати навіть не капітал, а інтелектуальну власність. Хоча й гроші, як свідчить практика, грають тут не останню роль. Судова тяганина між київським АНТК імені Антонова та харківським авіапідприємством, яка почалася кілька місяців саме через фінансові суперечки й кинула густу тінь на весь інтеграційний процес всередині галузі, не втратила своєї актуальності. Що там зараз і як, — допитливим журналістам з’ясувати не вдалося. Коментуючи цю ситуацію, директор ХДАВП Павло Науменко, наприклад, обмежився досить обтічною відповіддю. Він говорить, що «завали по позовах невдовзі будуть розчищені», а сама ця історія не стане гальмом на шляху створення вітчизняного авіаконцерну.
Фінансові схеми підтримки останнього у Харкові теж обговорювалися. Щоб підняти вітчизняну авіацію та літакобудівну галузь на новий рівень розвитку, за словами пана Зінченка, Україна повинна знайти 5-6 мільярдів доларів. На сьогодні цих грошей у двадцять разів менше. Але водночас, як повідомив радник Президента, директор інституту проблем національної безпеки Володимир Горбулін, у країні «йде нормальний пошук широкого спектру інвестування». Він говорить, що в ході наради йшлося про схеми залучення до роботи авіапрому вітчизняних банків, а також іноземних структур, які можуть бути зацікавлені у подібній співпраці. Зрештою один з найавторитетніших фахівців аерокосмічної галузі зробив досить оптимістичний прогноз. «Я відчуваю, що грошима трошки задихало».
Проте головне в цій ситуації, як підкреслюють і чиновники, і промисловці, створити якнайшвидше ефективну систему управління галуззю. Нова влада, на відміну від «старої», здається, має намір не лише експлуатувати імідж успішних підприємств, а й працювати на нього в одній «упряжці» разом з виробничниками, науковцями, освітянами. Американський постулат «все, що вигідно Боїнгу, — вигідно США», очевидно буде перенесено і в Україну, тільки з орієнтиром на рідний АН. Пошук і підготовка кваліфікованих кадрів, за такого перебігу подій, схоже, теж стають справою державною. Олександр Зінченко зустрівся з викладачами та студентами Національного аерокосмічного університету і запропонував їм «стати флагманом нових авіаційних проектів». Фінансова підтримка наукових розробок, з його точки зору, — буде одним з основних напрямів діяльності майбутнього авіаконцерну.