До повномасштабної війни Чорнобильська зона відчуження переживала справжній природний ренесанс.
Залишившись без людського впливу, ця територія перетворилася на унікальний і при цьому найбільший заповідник Європи, де дика природа взяла абсолютний реванш над цивілізацією.
Всупереч розхожим міфам, природа, уражена радіацією, не породила там гігантських тварин-мутантів, а навпаки — повернула лісам їх прадавніх мешканців.
У Зоні почали вільно блукати представники фауни, яких тут до техногенної катастрофи вже ніхто й не сподівався побачити.
Але, на жаль, і до цього райського куточку москалі зуміли повернути пекло. Спочатку травневі, а тепер вже й літні пожежі, спричинені падінням дронів та їх уламків, нищать гектари зелених масивів.
Тварини знову почали покидати недавно обжиті місця, шукаючи прихистку в більш тихих районах Поділля. Куди б не ступили російські окупанти, вони скрізь залишають по собі спалену землю.
Позначка — п’ятдесят плюс
Наприкінці червня, після невеликої перерви, Чорнобильський ліс загорівся знову. Як і в травні, пожежа виникла після падіння на зелений масив збитих рашистських безпілотників. Аби приборкати вогняну стихію, Державна служба з надзвичайних ситуацій направила до Зони 260 рятувальників та близько 65 одиниць спеціальної техніки.
Спочатку там розчищали бульдозерами підходи до місць загорання, а потім прокладали мінералізовані смуги для того, щоб вогонь не перекинувся на сусідні ділянки лісу.
Співробітникам ДСНС цього разу довелося працювати в умовах аномальної спеки. Температура безпосередньо в осередках горіння місцями сягала плюс п’ятдесят градусів.
Попри високу складність операції, у ДСНС запевнили, що ситуація залишалася контрольованою, а радіаційний фон як у зоні проведення робіт, так і за її межами не перевищив допустимих норм. На щастя, загорянь на ділянках із підвищеним рівнем радіоактивного забруднення зафіксовано не було.
Водночас пожежі спричинили серйозне занепокоєння екологів через погіршення якості атмосферного повітря. Супутникові моніторингові системи зафіксували шлейфи диму з підвищеним вмістом чадного газу, які простиралися на відстань до 170 кілометрів від епіцентру пожежі.
Продукти горіння вітром віднесло у бік столиці та прилеглих територій. Через це мешканці Києва, а також Вишгородського, Бучанського та Броварського районів у дні екологічного лиха спостерігали видимий смог з характерним запахом гару.
Вперше цього року масштабна пожежа в Чорнобильському лісі виникла на початку і в середині травня. Причина та сама — падіння уламків ворожих дронів, після чого вогонь швидко поширився сухою лісовою підстилкою. На піку стихії загальна площа займання склала понад 1100–1200 гектарів, що змусило екстрені служби працювати в режимі максимальної мобілізації.
Для боротьби з вогнем було залучено понад 200 рятувальників та десятки одиниць спеціальної техніки. Роботу вогнеборців ускладнювала суха погода, сильний вітер та мінна небезпека, яка досі зберігається на окремих ділянках Зони. Через ризик вибухонебезпечних предметів у частині лісових кварталів роботи тимчасово не проводилися, що додатково обмежило можливості оперативного реагування.
Наразі вогняну стихію вдалося приборкати, але оскільки окупанти й не думають знижувати свою активність в районі Київщини, екологічна біда може повторитися знову.
Крихкий світ природи
Під час травневих пожеж рятувальникам вдалося витягти з вогню двох червонокнижних лосенят, матері яких, вочевидь, загинули. Зворушливі кадри облетіли увесь інформаційний простір, ставши живою ілюстрацією до рукотворного лиха. Обох малюків відправили до Сафарі-парку «Медвино», де вони проходять реабілітацію під наглядом спеціалістів.
Обидві пожежі — і травнева, і червнева — завдали чималої шкоди унікальній фауні Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Хоча точні масштаби літніх втрат екологи зможуть підрахувати пізніше, науковці вже зараз б’ють на сполох.
Основний удар припав на тварин малого та середнього розмірів — гризунів, амфібій, рептилій та комах, які фізично не здатні швидко втекти від стрімкого поширення вогню та задимлення.
Крупніші представники фауни, такі як лосі, благородні олені, вовки та коні Пржевальського, відчуваючи небезпеку, заздалегідь покидають проблемні зони. Але їхні безпорадні дитинчата нерідко опиняються у пастках, з яких не можуть вибратися самостійно. Далі у тварин виникають інші проблеми.
Вогонь знищує їхні звичні місця гніздування, нори, пасовища та молоду траву, перетворюючи зелені зони на попіл. Окремим фактором небезпеки залишається те, що бойові дії та вибухи БПЛА формують для мешканців лісу так званий «ландшафт страху», змушуючи їх змінювати звичні маршрути міграції. Це часто заважає їм безпечно оминати осередки масштабних пожеж.
Травневу вогняну стихію екологи назвали особливо згубною. Тоді вогняне пекло припало на період розмноження, що призвело до масової загибелі новонароджених пташенят та дрібної фауни. Все це прикро, тому що до повномасштабної війни у чорнобильських лісах і на закинутих антропогенних ландшафтах з’явилося дивовижне біорізноманіття.
До Зони повернулися великі ссавці, які раніше майже зникли з цих країв через людську активність. Тут вільно блукали євразійські рисі, лосі, благородні олені, вовки, дикі кабани та бурі ведмеді.
Окремою гордістю регіону стали успішно акліматизовані червонокнижні коні Пржевальського та європейські зубри, чиї популяції почали стабільно зростати. Справжнім раєм Чорнобиль став і для птахів: у закинутих селах та лісових масивах гніздилися такі рідкісні види, як чорний лелека, орлан-білохвіст та гігантський пугач.
Утім, протягом останніх кількох років ситуація почала різко змінюватися. Міжнародні наукові спостереження фіксують, що через військові дії та присутність важкої техніки поведінка багатьох ссавців зазнала змін.
Тварини стали значно обережнішими, мінімізували свою активність у нічний час та намагаються уникати небезпечних місць. Звідси невтішний висновок — навіть радіація для мешканців чорнобильського лісу не настільки страшна, як наявність згубного людського фактору.
Замість лісу — попелище
Київщина — не єдиний регіон, де зараз масово знищуються зелені масиви. У Луганській області справжню катастрофу переживає Національний парк «Кремінські ліси».
Масштабні пожежі тут випалили тисячі гектарів реліктового хвойного лісу разом з ґрунтовим покривом. Непоправних втрат зазнала екосистема заплавних лісів, тому деякі види рідкісних тварин і птахів тут фактично зникли.
Вся територія унікального парку перетворилася на лінію фронту. Для будівництва окопів і бліндажів кацапи вирубали чимало реліктових сосон і постійно ведуть заготівлю деревини. Площі, які дивом вціліли, росіяни дистанційно мінують, тому природній ландшафт відновлюватиметься нескоро.
Ще більше від війни постраждав донецький Національний природний парк «Святі Гори», який раніше називали перлиною сходу України. Через постійні артилерійські обстріли, авіаудари та масштабні пожежі втрачено близько 80 відсотків заповідних лісових насаджень.
Шкоду, завдану унікальній екосистемі, фахівці називають безпрецедентною. Вогонь знищив унікальні крейдові сосни, що ростуть на крейдяних горах та вікові дубові діброви. На згарище перетворилися 18 тисяч гектарів лісу. Велика частина заповідника залишається замінованою та недоступною, що унеможливлює повноцінне обстеження та відновлення. Під час бойових дій та окупації загинуло двоє працівників парку, а також було повністю знищено адміністративні будівлі та майно.
На Харківщині від приходу орків постраждало 40 відсотків лісів. Через активну ворожу агресію тут постійно спалахують пожежі. Понад 170 гектарів зеленого фонду заміновані свідомо або забруднені боєприпасами.
Робота рятувальників ускладнена через високу мінну небезпеку. Але там, де ділянки вдалося розмінувати, лісники намагаються висаджувати молоді дерева.
Найбільш критична ситуація склалася в Ізюмському надлісництві. Щоденні обстріли, мінування та регулярні масштабні пожежі фактично поставили унікальний природний масив під загрозу знищення. Тут вже вигоріло 70 відсотків загальної площі, яка сягає 150 тисяч гектарів.
Майже 95 відсотків території наразі є недоступними для ведення класичного лісового господарства. Під час окупації ворог повністю розграбував і спалив матеріальну базу держлісгоспу. Було викрадено або знищено понад 100 одиниць автомобільної техніки, розібрано деревообробні лінії та вивезено все обладнання з контор.
Загальноукраїнська статистика не менш трагічна. За даними Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, майже 30 відсотків наших лісів були окуповані та зазнали різного роду шкоди у ході війни. Площа деокупованих земель лісового фонду становить близько 0,9 мільйона гектарів. Майже таку ж площу ворог утримує далі. Ще 0,1 мільйона гектарів знаходиться в зоні активних бойових дій.
За оцінкою Держлісагенства, попередній рівень завданих лісам унаслідок війни шкоди та збитків сягає 2,47 мільярда гривень. Крім того, на тимчасово окупованих територіях фіксуються випадки незаконних рубок. А це означає, що реальні масштаби втрат можуть бути значнішими, оскільки обстеження лісів через окупацію та мінування наразі неможливе.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення саперним підрозділам ДСНС, МВС і військовим вдалося розмінувати близько 48 тисяч гектарів лісу. Проте досі все ще небезпечними вважаються приблизно 500 тисяч гектарів загального фонду.
Втім, ліси потерпають не лише від війни, а й від рішень урядовців. За даними експертів WWF-Україна, після введення воєнного стану уряд дозволив рубати ліс навіть у «сезон тиші». Крім того, чиновники постійно намагаються скасувати оцінку впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок.
Попри те, що такі кроки пояснюють потребою спростити процедури під час війни, вони суттєво порушують баланс між господарською діяльністю та захистом природи.
.png)
