Війна жорстко дихає на Європу. А порядком денним керують алгоритми штучного інтелекту

Президент Франції Макрон потролив американського колегу: «У США вже є пропозиція про припинення вогню (Ізраїль—Іран), яке може привести до більш широких переговорів».

 

Водночас Трамп злякався не лише реакції прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, а й ізраїльського лобі на чолі з зятем Кушнером у своєму близькому оточенні.

 

Виглядало це як неприхована маніпуляція, зловживання повноваженнями і небезпечне втручання в плани Ізраїлю покінчити з Іраном одним ударом.

 

Немає впевненості, що політичні еліти Ізраїлю на чолі з Нетаньягу, всі без винятку, готові віддати Трампу перемогу над Іраном. Для них принципово важлива капітуляція Ірану саме перед Ізраїлем.

 

Як історичний Рубікон, перетнувши котрий Іран історично перестане бути екзистенційною загрозою для унікальної держави євреїв. Її історія підтримує подібну логіку ще з біблійних часів.

 

Головна ж проблема так і залишається: путін, його росія, його війна. Вона за його вини й авантюризму є екзистенційною не лише для українців. Її припинення через тимчасове перемир’я чи попередню мирну угоду не є реалістичним.

 

Саме завдяки Трампу путін відчуває себе більш ніж упевнено. Під маскою миротворця Доні ховає страх жадібного нувориша. А в Україні чимало вже сприймають Дональда Трампа як співучасника путіна в убивствах українців.

 

Путін може захопити спочатку Нарву, а потім країни Балтії й атакувати Польщу. А Трамп ніколи не застосує статтю 5 Вашингтонської угоди НАТО.

 

Війну потрібно закінчувати у 2025 році. Потрібна Америка. Тобто Трамп. Химерний, навіжений, з когнітивними галюцинаціями, непередбачуваний і неосвічений. Для нього немає історії без нього. Треба шукати ключі до сейфу з хаосом, який схований у його голові.

Водночас хоч би що там говорили європейські лідери, хоч би як кпинили американського президента, все-таки вони грають за правилами Трампа.

 

Про це ще раз засвідчив останній саміт НАТО, який пройшов 24—25 червня в Гаазі в незвично стислому форматі — усього одна зустріч тривалістю 2,5 години.

 

Програму вирішили адаптувати до стилю комунікації президента США Дональда Трампа, який не приховує нелюбові до тривалих дипломатичних зустрічей.

 

«Формат зустрічі суттєво змінено, щоб відповідати стилю комунікації президента США», — зазаначило американське видання The Times.

 

А максимально короткий саміт НАТО зосередився на одній головній темі — збільшенні оборонних витрат країн-членів. Водночас, попри санкції та війну, росія й надалі отримує стратегічно важливий титан від «занепокоєних» Європи та США та гроші за імпортний титан від не менш «схвильованої» Франції.

 

За три роки повномасштабного вторгнення країни Заходу забезпечили рф як заробітками на продажі титану, так і самою сировиною в обсягах, достатніх для виробництва тисяч ракет, що падають на голови українцям.

З іншого боку, партнери України самі стають у бойову позицію для ймовірного опору гіпотетичній агресії рф на Європу. Велика Британія офіційно — в режимі бойової готовності.

 

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про це як про нову частину оборонної доктрини. Німеччина вишикувала війська на своїх східних рубежах.

 

Світ наближається до критичної точки, коаліція країн НАТО готується до розширення війни, але більшість людей досі не розуміють масштабів того, що відбувається.

 

Уперше за багато десятиліть ядерні дії підбираються до ядерної інфраструктури. НАТО де-факто стає стороною конфлікту. Триває прихована мобілізація і в росії, і в Європі.

 

Тому тема перемир’я виглядає як дипломатична пастка. У відповідь росія може пройтись по критичній інфраструктурі Європи. А також втягнути Білорусь (зі свого боку) та країни Балтії, Польщі та Румунії (з протилежного).

 

Хоча, віддамо належне, Захід системно позбавляє росію здатності масштабного удару у відповідь саме по країнах Європи — далеких і близьких сусідах України.

 

Водночас усі сторони конфлікту знають мету цього страшного воєнного хаосу й просто відіграють свої ролі, наскільки в кого вистачає здібностей.

 

Що буде далі? Росія атакуватиме й виправдовуватиме свої дії як удари у відповідь. НАТО продовжуватиме активну підготовку. Відчувається жорстке дихання розширення війни на Європу.

Тож нічого не міняється за останні 2 тисячі років. Ті ж методи управління народом по всьому світу: створення проблеми, а потім, у процесі її вирішення, усічення прав та свобод громадян і виправдання приводу для брудних справ. Це один із методів негідників.

 

Наприклад, теракт на башти-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. Тоді частину свободи забрали в американців. Далі — «казанський стрілець»: масове вбивство, яке відбулося 11 травня 2021 року в місті Казань Республіки Татарстан російської федерації. Після чого в рф ввели більш жорсткий закон про зброю. Таку ж можливість під подібним кутом розглядали й у нас.

 

Теракти наприкінці дев’яностих—на початку 2000-х, Друга чеченська війна і як наслідок — залякування населення, посилення контролю в громадських місцях, метро, вокзалах, розширення повноважень силовиків тощо. І сьогодні чим далі, тим чіткіше проглядаються більш глобальні процеси й за лаштунками театру бойових дій.

 

Друга після війни загроза для людства — біологічна. Після пандемії 2019 року обговорюються нові лабораторні «витоки» інформації. Посилюється контроль за пересуванням людей.

 

ВООЗ прийняла угоду, котра передбачає тотальне підкорення під час майбутніх пандемій. Кордони між добровільним лікуванням та примусовою медициною стираються.

 

Третя загроза — цифрова. Відміна готівки, цифрові валюти, біометричні бази, ідентифікація за голосом та обличчям, цензура в мережі — усе це формує середовище, в котрому незгода стає небезпечною, а свобода стає формальністю.

 

Четверта — клімат. Цей фактор використовують як інструмент тиску. Під приводом боротьби зі змінами клімату вводять закони, що обмежують виробництво, пересування і навіть харчування. Контроль над ресурсами під виглядом «зеленого курсу» стає механізмом перерозподілу влади.

 

П’ята загроза — технологічна. Штучний інтелект (ШІ), котрий створювали як помічника, тепер здатний замінювати спеціалістів. Писати закони та маніпулювати суспільною думкою. Алгоритми керують повісткою дня. Стрічки новин підлаштовуються під потрібну реальність.

 

На тлі всього цього люди продовжують жити в ілюзіях і їм підкидають нові приводи: вибори, шоу, скандали. А в цей час державні структури обговорюють сценарії: відключення інтернету, мобілізацію, воєнний стан та біологічні загрози.

Чому жодна країна не запропонувала план з деескалації російсько-української війни? А навпаки, всі готуються до гіршого. Накопичують зброю, зміцнюють кордони, закони стають більш жорсткими.

 

Уряди багатих країн десятиліттями будують підземні міста, бункери, автономні комплекси, котрі можуть підтримувати життя протягом десятків років. Скажімо, в Норвегії під льодовиками побудовано глобальне сховище насіння, де зберігають мільйони зразків рослин. Для чого? Щоб після ймовірної глобальної катастрофи можна було все почати з нуля. Для них, а не для нас.

 

У корпорацій запаси води, їжі, автономні енергосистеми, приватні армії, добротні підземні сховища з усією необхідною інфраструктурою. У народу — плісняві підвали в старому ЖКГ.

 

Цікаво, що в деяких пострадянських країнах доступ до радянських бомбосховищ узагалі заборонено. Вони продані приватникам або виведені з експлуатації. Вони готуються до катастрофи. Ми — ні.

 

Вони скуповують острови, підземні бункери в Новій Зеландії, будують автономні будинки в Андах, вкладаються в біогенетику, крипту та інше. Ми — ковтаємо фальшивий порядок сьогодення, сперечаємось про вибори, дивимось чергове шоу й думаємо, що хтось нас урятує.

Можливо, правлячі корпорації готують нове «обнулення»? У старовинних частинах Риму, санкт-петербурга, Парижа, Тбілісі та інших древніх містах перші поверхи приміщень здебільшого розташовані під землею.

 

Це не процеси осаду. Рівень засипки ґрунтом по всьому світу дивно синхронізований. У середньому від 3 до 5 метрів.

 

Нагадаємо про дивні форми озер: у Канаді, росії, Африці. Як варіант, сліди ядерних або плазмових ударів. Чимало кратерів мають магнітні поля й підвищену радіацію.

 

Стародавні тексти, веди, шумерський клинопис, біблейські історії натякають на вогонь з неба, війни богів, загибель міст за один день. Ми знаємо про минулі катастрофи, наприклад, малоазійської Тартарії. Але дані про це ретельно видаляють з офіційної хронології.

 

Альтернативна історія вважає, що перезапуски відбуваються кожні 300-500 років. Цикл може бути технологічний, кліматичний чи навіть метафізичний. Останній зсув був у XVII—XVIII століттях. Саме тоді щезла давня цивілізація Тартарія та інші. І почався перезапис історії.

 

Наступний цикл, імовірно, має пройти всередині ХХІ століття. А зараз проходить фаза трансформації, в котрій демонтують старі структури. Глобальні кризи готують переробку свідомості населення.

 

Упроваджують нові технологічні кліше та шаблони поведінки. Штучний інтелект, цифрова ідентичність, біометрія, відмова від готівки. Хто робить перезапуск?

 

Той, хто вище від влади, — транснаціональні структури, котрі стоять поза виборами та над націями. Ті, хто володіє прихованими від людей знаннями про історію перехідних періодів.

 

Однак заглиблені в тему реалісти вважають, що розмови про цикл перезапуску — це також частина контролю нас з вами.