Вісь зла розраховує на капітуляцію західних демократій, дискредитацію їхніх принципів, цінностей, які підривають автократії і диктатури та роблять їх нестабільними.
В центрі цієї екзистенційної та ідеологічної війни — нова російська імперія. На чолі з путіним.
Імперія хоче повного контролю над Україною. І ці всі «стамбули» — до лампочки.
Вісь зла, котру, за твердженнями декотрих аналітиків, створили ті, хто моделює, перекроює світ, бореться за ресурси, смикаючи за потрібні нитки актуальні для них країни, аби створити хаос війни. Там, де можна його створити.
Там, де править не логіка, не здоровий глузд, а емоційні важелі пихи, зазнайства, незрілих, дитячих образ, старих артефактів, котрим давно місце на звалищах історії, а не в кабінетах ухвалення рішень.
Тунель війни
Україна стогне: «Коли ж закінчення війни?».
«Питання закінчення війни між Україною та росією не залежить від України. Це битва за новий світовий порядок. Він ведеться між кількома центрами світової влади. Якщо виходити з часової дорожньої карти, то ми можемо привести як орієнтири дві нещодавні заяви. Перша — прем’єр-міністра Великої Британії, котрий відкритим текстом каже, що війна триватиме в 2025-2026 роках, а далі буде ще важче. І світла в кінці тунелю ще не видно.
Це означає, що одна зі сторін цього конфлікту — Велика Британія, або мозок англосаксонської системи, як я це називаю, не бачить кінця, тому що вони ще не прийшли до згоди, як будуть ділити світ, — вважає азербайджанець за походженням, мешканець Канади, політолог, президент канадського аналітичного центру Consultations on international policy and economy Фікрет Шабанов.
— І друге. Нещодавно ЗМІ Сербії поширили виступ президента країни Александра Вучича, котрий сказав, що війна триватиме ще 10 років і закінчиться південнокорейським варіантом лінії розмежування. Я, чесно кажучи, бачу більше реалізму в концепції Вучича, тому що новий світовий порядок лише наступного року має почати формуватися як валютний світовий порядок.
А після цього почнуть руйнуватись старі системи. Як правило, вони проходять шляхом переворотів, прямих силових зіткнень держав, націй і народів. Причини можуть бути різні: територіальні, водні, логістичні, релігійні. Не має значення, з чого почати. Головне, що вони знають слабкі точки конкретного регіону, конкретного народу й перетворюють це на керовану війну.
Так це відбувається наразі в Україні. Я вважаю, що новий світовий порядок повинен установитись у 2030-2035 роках. Але перші зародки, чи перші паростки, як буде поділено світ, ми можемо побачити після активної фази так званого проєкту «АнтиКитай». А це приблизно 2027-2028 роки. Тобто, як мінімум до 2027-2028 років на території України буде тліюча війна».
Так, можна сказати, що це конспірологія, котра не має стосунку до реальності. Але вже чимало так званих конспірологічних історій стали дійсністю. А це вказує на те, що конспірологією почали називати незручну правду.
Та й глобальне закулісся, прогнозуючи, що далі Україні буде ще важче, каже про це не як про прогнози, а впевнено, — як про плани. Плани їхні, а страждання наші. Їм вигода, а нам — їхні обіцянки-цяцянки та щоденні, щогодинні, щосекундні небезпеки, болі, втрати, руйнування.
Трамп умив руки
А тим часом на світовій сцені театру російсько-української війни Кремль злорадно і не ховаючись маніпулює Трампом. Він не веде й не бажає жодних мирних переговорів, не звертає увагу на формування Володимиром Зеленським постійної переговорної групи з умиротворення з москвою.
Владімір путін ефективно, на тлі повної розгубленості Європи вмонтовує миротворчу тактику у стратегію нарощування ескалації війни, готуючись до якогось масштабного наступу. Користується втратою достатньої зацікавленості у плануванні війни і проведенні оборонних та контрнаступальних бойових операцій політичним керівництвом України — через надмірну, чи не абсолютну, зосередженість на примусі путіна до миру.
У Трампа немає плану. Він розгублений, побитий путіним і не знає, як діяти далі. Проте Трамп знову підняв білий прапор: США не будуть посередниками у переговорах, бо Україна і росія єдині володіють усіма нюансами і деталями взаємовідносин, які нікому не відомі; США не будуть посилювати санкції проти росії, аби не зашкодити мирному процесу з Україною. І він вірить у щире бажання путіна закінчити війну.
Газета The Times примітила новий спалах симпатії Трампа до путіна і його відступ від України, вигідний кремлівському диктатору. Тепер у Трампа нова «мулька» — скинути посередництво на Папу Римського у Ватикані.
Європейські ЗМІ констатують, що євролідери після розмови з ним були «неприємно вражені» результатами його дзвінка. Зеленський очікувано все проковтнув і запропонував Трампу угоду про вільну торгівлю — цукерку на паличці. Про всяк випадок. Бо Донні з дитинства солодкого не їсть.
І хоча в ОП України висловили глибокі сумніви щодо здатності росії домовлятися і припинити вбивства, мирний тракт наразі основний. Найближчим часом ми побачимо, хто йде по ньому і хто кого веде — глухі сліпих чи сліпі глухих. Закон «про 500% тарифів» (санкції проти рф) президент США не збирається підтримувати.
«Потрібно розуміти, коли це (санкції) використовувати. Якщо я вважаю, що це може нашкодити угоді, — це не моя війна», — заявив американський президент.
І йому треба ще два тижні, аби оцінити бажання путіна.
«Ми з’ясуємо, чи обманює він нас, чи ні. І якщо так, то ми відреагуємо трошки по-іншому, але на це піде від 1,5 до 2 тижнів», — пирскає межи очі цивілізованому світу «найпослідовніший» після, прости Господи, українського президента-втікача януковича, лідер сильної країни сучасного світу.
Вже два місяці майстер угод тремтить, погано спить і дає путіну все нові й нові два тижні. Для вбивства українців.
Нові рівні ескалації
І хоча спеціальний посланець США на Близькому Сході Стів Віткофф більше не літає в москву, а голова російського фонду прямих інвестицій та спецпредставник очільника росії з інвестиційно-економічного співробітництва з іноземними країнами кирило дмитрієв не відвідує Вашингтон, прямі двосторонні переговори між Вашингтоном і москвою не зупиняються. Це очевидно і з того, що читається між рядками промов президента США.
Водночас оптимістично налаштовані проукраїнські аналітики вважають, що путін розуміє, що Україна до кінця року може досягнути паритету в кількості ракет, дронів, снарядів та високоточних бомб.
Це може призвести до внутрішньої кризи росії. Її територія глибиною до 500 км, включно з московським регіоном, може опинитися в зоні інтенсивних ракетно-дронових ударів по військових, нафтогазових об’єктах та логістичній інфраструктурі.
Україна також опиниться під загрозою нових рівнів ескалації. Але військово-політичне керівництво Києва іншого вибору не бачить.
Ні керманичі України, ні російський цар не готові до капітуляції чи компромісів. Це буде, можливо, вже п’яте коло пекла. Не останнє. Водночас неядерна держава та її народ повільно перемелюють ще вчора загадкову могутню імперію.
Путін перетворив війну на релігію. Християнська церква, іслам, старовіри, католики, протестанти, юдеї, баптисти — всі йдуть за путіним як за пророком Апокаліпсису. В пекло.
Відтак путінська росія лише набирає сили і впевненості. Такі умови визнають провідні країни. Скажімо, Британія у стратегічному огляді оборони на 130 сторінках уперше визначає росію найбільшою загрозою для стабільності світу.
Тож наразі виникла найвища воєнна загроза безпеці з часу закінчення Холодної війни. Китай — бенефіціар цієї війни, хитромудро-підступний і настійливий виклик, який готовий працювати з росією і регіональними руйнівниками — іраном та північною кореєю.
Крім Китаю, проти цієї «трійці» великий Дональд не ввів жодних тарифних обмежень чи штрафів. Аби не завадити мирним переговорам. Які абсолютно путіну не потрібні.
Він як ніколи впевнений у своїй перемозі не лише над Україною. Над Заходом також. Він майстерно грає Трампом як ресурсом, використовуючи його ілюзію, вкладену під традиційним гіпнозом у голову свого посланця Стіва Віткоффа, про перспективу «небувалого» торгового перезавантаження двох країн. Передової демократії воєнної диктатури.
Він грає наївним бажанням «друга Донні» відірвати росію від Китаю. Той не бачить, що путін вже привів її в Азію. Під глобальний Китай.
МЗС росії широко декларує про постійні консультації з МЗС КНР щодо підготовки і узгодження програми переговорів путіна і Сі. До 80-річчя перемоги над японським мілітаризмом, що відзначатимуть наприкінці серпня-на початку вересня.
Водночас путін відмовив Трампу в особистій зустрічі в Женеві. Поки не буде досягнуто погодження його вимог «на прямих переговорах у Стамбулі».
Перед ними заступник міністра закордонних справ рф василь небензя в РБ ООН жорстко заявив про стратегію росії «продовжувати нарощувати бойові дії в Україні стільки, скільки буде потрібно».
При цьому кремль може вести будь-який діалог. У тому числі й про можливість припинення вогню за умови зустрічних кроків від України, аби «вийти на стійке вирішення першопричин конфлікту».
Тобто ніяких переговорів без попередньої гарантії готовності України до умов москви. І повної згоди на це її союзників. Тим часом у Європі сподіваються, що їм усе зійде з рук.
Завдяки Трампу та його відмові залишитись історичним арбітром американської сили постпред росії був максимально цинічним.
«Цілі Путіна можуть бути досягнуті як воєнним, так і мирним шляхом. Скільки треба — стільки і будемо воювати», — заявив небензя.
З незрозумілих причин українська делегація засекретила «свій варіант Меморандуму» для Стамбула, але передала його росії та США, не довіряючи своїм виборцям.
Тож наразі ми бачимо, що переговори в Стамбулі не мають жодного сенсу. Крім одного — слабка надія вивести Трампа з-під темної тіні путіна. Не звертаючи уваги на існуючий між ними якийсь містичний зв’язок, при тому, що кремлівський стратег перестав боротися за американського «колегу».
Напевне, прораховуючи Трампа, путін бачить його психологічну яму, з якої він не може вийти. Також лідер рф уже переконався, що очільник Білого дому не має потенціалу повернути Америку у війну на боці України.