Загадковий артефакт: виявлений на Полтавщині уламок амфори поставив учених в тупик

Під завершення цьогорічного сезону археологічних розкопок біля знаменитого Більського городища неподалік селища Котельва Полтавської області сталася сенсація: було знайдено уламок античної амфори IV століття до нашої ери з рідкісним клеймом майстра.

 

Досі за понад 70 років наукових досліджень у межах Більського мікрорегіону подібних артефактів не виявляли. 

Невеликий уламок ручки античної амфори в наших краях — суцільна загадка для українських учених.

 

За характерним кольором і структурою глини вони визначили, що амфора була виготовлена майстром, який жив на острові в Егейському морі Фасос (сучасна назва Тазос), що належить Греції.

 

Колись острів був центром виробництва такого глиняного посуду. А населення на тій території під селищем Котельва, де був знайдений шматочок ручки амфори, скоріш за все, займалось землеробством, а не торгівлею.

 

— Тому ми поки що не можемо достеменно сказати, що там робила ця ручка, — жартує директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост. — Звісно, розпочали пошук аналогів артефакта. Вже передивилися багато матеріалів у межах Більського мікрорегіону, скіфські пам’ятки Лісостепу і Степу, які були досліджені, але, на жаль, нічого подібного не виявили. 

 

За словами Ігоря Короста, інформацію про недавню знахідку під Котельвою підхопили європейські засоби масової інформації, а він особисто цікавився у європейських учених аналогами амфор, однак поки ніякої ясності в цьому питанні немає. 

 

Науковці поки не можуть також розшифрувати клеймо, що стоїть біля самого зламу. Як воно читається і що означає — розгадати важко. Тому це буде предметом дослідження.

 

Складність дослідницької роботи полягає в тому, що на Фасосі жило дуже багато гончарів, і кожен з них мав своє клеймо. Ба більше, тодішні майстри за тамтешньою традицією фактично щороку змінювали клейма. Тож знайти аналог цієї ручки чи цілого виробу буде надзвичайно складно.

Уламок античної амфори IV століття до н. е. з рідкісним клеймом майстра.

 

Учасник археологічної експедиції, старший науковий співробітник Музею археології Харківського державного університету ім. В. Н. Каразіна, спеціаліст з античних виробів Станіслав Задніков говорить: 

— Цінність знахідки в тому, що фасоське клеймо вперше було знайдено не на самому Більському городищі — найбільшому поселенні скіфського часу (кінець VIII-початок III століть до нашої ери), а в його окрузі, в урочищі «Старий кар’єр», що розкинувся трохи далі на північний схід від городища і практично примикає до Котельви з півночі.

 

Ми вже три роки досліджуємо його, проте нашарувань скіфської епохи IV ст. до н. е., яким датується ручка, на цьому поселенні досі не виявляли. Раніше археологи натрапляли тут на старожитності скіфського часу, а також на окремі житлові й господарські об’єкти, але всі вони датуються VI-V ст. до н. е. Тепер ось трапилася ручка амфори з клеймом IV століття, тобто вона молодша за всі попередні археологічні знахідки. Можливо, щось проясниться в наступні польові сезони. 

 

Клейма (мітки) на амфорах — це найважливіше археологічне джерело для датування предмета, а також культурного шару, в якому він знайдений.

 

Тож учений впевнено говорить, що за деякими ознаками встановити точну дату виготовлення амфори, від якої вцілів лише шматочок, можна буде досить точно.

 

Похибка становитиме не більше року чи десяти. Про результати дослідження артефакту науковці підготують окрему публікацію. 

 

Археологи припускають, що рано чи пізно, досліджуючи «Старий кар’єр», вони виявлять нашарування IV століття до нашої ери. Адже навколо Більського городища спостерігався розквіт інших поселень, тому все треба розглядати у взаємозв’язку.

 

— Антична кераміка, яку тисячоліттями зберігає наша земля, — це ознака розвиненості цієї території в минулому, — говорить Ігор Корост. — У якесь слаборозвинуте поселення античний імпорт не потрапляв би. Тобто, тут відбувався торговельно-економічний обмін, і таким чином сюди могла бути завезена амфора, уламок якої й знайдено. Ми зі Станіславом Задніковим з великою імовірністю допускаємо, що з часом ця територія нас іще здивує артефактами більш пізнього періоду, а саме IV століття до нашої ери. 

Урочище «Старий кар’єр» об’єктом культурної спадщини й археологічних досліджень стало не так давно. Його розкопки почалися після того, як у березні 2022 року військові повідомили співробітникам Історико-культурного заповідника «Більськ», що їм трапляється в цій місцевості багато різної кераміки.

 

По теплу, коли загроза наступу російських військ з боку Сумщини минула, археологи ропочали вивчення місцевості. Вона дійсно була нашпигована великою кількістю керамічних уламків та різних об’єктів, як і на Більському городищі. 

 

— Ці два поселення розділяє Ворскла: городище розташоване на правому березі річки, а «Старий кар’єр» — на лівому, — продовжує Ігор Корост. — Прадавня Ворскла була судноплавною, й греки, отже, доставляли в ці краї свій крам, швидше за все, водними артеріями. 

 

До речі, туристи нас часто запитують, яким чином древні люди збудували такі потужні вали і рови навколо городища. Чи мали вони лопати? Ми нічого не можемо впевнено на це відповісти, оскільки не знаходимо археологічних доказів існування лопат. Траплялися знаряддя, схожі на сучасні сапки чи кирки, тому можна припустити, що пращури добували ними землю й насипали її в корзини з лози, а потім переносили на будівельні об’єкти... 

 

За час масштабних розкопок на «Старому кар’єрі» були виявлені житлові та господарські об’єкти епохи бронзи та скіфського часу. Серед артефактів — переважно кераміка, але подекуди траплялися й вироби з металу. 

 

Із матеріалів нашої ери на «Старому кар’єрі» дуже рідко фіксуються знахідки ХVІІ-ХVІІІ століть. Цьогоріч, наприклад, було знайдено підкову, яка могла бути випадково втрачена. 

Археологічні розкопки неподалік селища Котельва Полтавської області.

 

Особливість поселення в тому, що воно багатошарове: на скіфський період нашаровується епоха бронзи. Серед старожитностей бронзової доби вирізняються матеріали, характерні для кількох культурно-історичних спільнот.

 

Поки що важко сказати, як ці спільноти уживалися, як контактували між собою жителі. Щоб можна було дати відповіді на ці запитання, дослідникам треба ще два-три роки, а краще років зо п’ять попрацювати на цій території. 

 

Загалом наукові дослідження Більського городища і його околиць проводяться вже понад 70 років. І щоразу археологи знаходять тут щось цікаве: золото скіфів, прикраси, зброю та посуд, а також чимало поховань, що датуються серединою VI століття до нашої ери.

 

Дослідження «Старого кар’єру» відбуваються за фінансової підтримки міжнародних партнерів — Німецького археологічного інституту та Міжнародного альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів АLIPH Foundation. 

 

Щороку чи раз на два роки науковці за результатами досліджень влаштовують виставки, на яких представляють нові археологічні знахідки. Нині у галереї мистецтв Полтавського художнього музею демонструється виставка артефактів, знайдених у 2022—2024 роках.

 

Уламок древньої ручки старовинної амфори з клеймом до неї не потрапив, адже був знайдений зовсім недавно і поки що зберігатиметься у фондах Історико-культурного заповідника «Більськ». Тож для огляду громадськості він буде доступний не раніше, аніж через рік. До того часу, ймовірно, про унікальну знахідку з’явиться більше інформації. 

 

Нагадаємо, що Більське городище ототожнюється вченими з древнім містом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот. Археологічні дослідження підтверджують, що за скіфської доби на цій території існував політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського Лісостепу.