Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
На фото Спас Чернігівський
У Національному заповіднику «Софія Київська» пройшла презентація спецвипуску журналу «Антиквар», присвяченого чернігівському Спасо-Преображенському собору.
Новий випуск видання об’єднує 18 статей з новітніми дослідженнями історії тисячолітнього храму. Місце презентації видання було обрано не випадково, оскільки обидві українські святині мають не лише спільні духовні, а й родинні корені. Збудували їх сини Святого князя Володимира, Ярослав і Мстислав, після того як поділили між собою владу.
Причиною тривалого протистояння двох братів стала війна за київський престол, фінальна битва якої відбулася у 1024 році під містечком Листвен. Перемогу отримав Мстислав. Але, приборкавши власні амбіції, запропонував Ярославу залишитися князем у Києві, а собі стольним градом обрав Чернігів.
Так утворилося Чернігівське князівство, яке мало статус одного з найбільших у середньовічній Європі. Тоді ж почалося будівництво Софії Київської і Спаса Чернігівського, що стали символом державної мудрості й розквіту Руси-України. Це найдавніші пам’ятки архітектури, кам’яні літописи, які розповідають про історію родинної близькості. Адже саме син Ярослава Мудрого - Святослав за заповітом батька, отримавши Чернігівський стіл, продовжив справу свого дядька Мстислава із розбудови міста”.
Тема єдності нащадків князя Володимира проглядається і в подальшій історії обох святинь. Святослав,ставши князем Київським, звелів поховати його у Спасі Чернігівському, як і дядька Мстислава. А Ярослав Мудрий із спадкоємцями знайшли спокій у Софії Київській. Але ці два храми - не лише князівські пантеони, а й місця пам’яті, найдавніші з тих, що збереглися на території України.
Обидва собори й сьогодні мають тісні зв’язки. “Ці два величезні об’єкти базово стоять на фундаменті нашої державності і потребують всілякої уваги - і державної, і національної, і наукової, - повідомив на презентації президент Віктор Ющенко. - І для мене велика приємність, що Неля Михайлівна Куковальська (гендиректорка Нацзаповідника “Софія Київська”) і Наталія Борисівна Реброва (гендиректорка Нацзаповідника “Чернігів стародавній”) наразі тісно співпрацюють. У мене на серці теплішає, коли ви разом, адже виклики, які стоять перед обома заповідниками - це теми надзвичайно важливі”.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>