Баклажанна феєрія: смачні рецепти з усього світу

Навіть тим, хто віддає перевагу свіжим овочам узимку, рекомендую цей перепис консервованих синеньких: їх можна вживати на гарнір, просто виклавши з банки, можна додати майонез і часничок — вийде чудова закуска, а можна приготувати ікру «заморську» баклажанну всесезонну. 

 

Отож беремо баклажани (у кого скільки є), миємо, зрізаємо плодоніжки, кладемо на деко і запікаємо в духовці, доки не стануть м’якими. Зі спечених овочів знімаємо шкірку і кладемо під прес, щоб вийшов слиз разом із гіркотою.

 

У стерилізовані банки складаємо нарізані великими кружальцями баклажани і додаємо на кожну півлітрову баночку пів чайної ложечки солі та 1 ст. л. олії, стерилізуємо одну годину і закручуємо. 

 

Баклажани пікантні. Готуються також дуже просто, без екзотичних приправ і прянощів, проте взимку так і хочеться покласти собі на тарілку ще шматочок цих гостреньких овочів.

 

Тому до справи: беремо 5 кг синеньких, 8 л води, 2 склянки солі, пляшку оцту і варимо, доки овочі не стануть м’якими. Виймаємо їх і кладемо під прес, доки не охолонуть і не «випустять» слиз.

 

Тим часом готуємо маринад: беремо по пів літри води та олії (обов’язково рафінованої), 0,5 кг очищеного та подрібненого часнику, 2 стручки гіркого перцю, додаємо солі до смаку (адже баклажани ми вже солили при варінні) і ставимо на вогонь.

 

Як закипить, викладаємо у маринад порізані шматочками овочі, варимо 7 хвилин, розкладаємо по баночках і закручуємо кришками — чудова закуска (чи інгредієнт гарніру) готова.

А ви знали, що баклажани — улюблений овоч у всьому світі? Ну, власне, не овоч, а ягода — пасльон темноплідний, проте її знають як овоч у кулінарному сенсі, тому й готують із неї гарніри та закуски на всіх континентах нашої планети. 

 

До речі, окрім цілого алфавіту вітамінів, баклажани містять також соланін — алкалоїд, який надає цьому овочу гіркий присмак. У незначних кількостях він навіть корисний, а от якщо переборщити з соланіном, то можна отримати проблеми з шлунково-кишковим трактом.

 

Чим «старший» баклажан, тим більше міститиме соланіну, тому варто обирати молоді, не перезрілі овочі, без пошкоджень і темно-коричневих плям.

 

Щоб уникнути зайвої гіркоти, синенькі перед готуванням краще порізати на шматочки, посолити, почекати, доки вийде разом із соком зайва гіркота, потім промити холодною водою, а вже тоді братися до приготування. 

 

Озброївшись необхідними знаннями, пропоную скласти таку собі баклажанну географію.

 

Баклажани по-індійськи. 3-4 синенькі, 6 картоплин, 3 помідори, 2 ріпчасті цибулини, кілька зубчиків часнику, кілька ложок олії, сіль та спеції (чорний перець, коріандр — хто що любить) — до смаку. У сотейнику чи високій сковорідці розігріваємо олію і кладемо порізані овочі, солимо, додаємо спеції і тушкуємо при закритій кришці до готовності, час від часу помішуючи.

Синє диво по-японськи.

 

По-японськи. 2-3 баклажани, 4-5 ст. л. олії, 100 г рисового борошна (його можна замінити й житнім або ж пшеничним), 150 мл соєвого соусу, 30 г натертого на дрібній тертці імбиру, по 50 г подрібненого часнику і зеленої цибульки.

 

Баклажани ріжемо на великі кубики, обкачуємо в борошні й обсмажуємо на олії до готовності. З решти інгредієнтів робимо соус і поливаємо ним овочі, даємо трошки постояти, щоб синенькі ввібрали в себе всю його насичену смаками палітру. 

 

По-болгарськи. Беремо 2-3 баклажани, 2 листи лаваша, 4-5 ст. л. томатного соусу, 2-3 зубчики часнику, кілька гілочок базиліку (або столову ложку сушеного), сіль та лимонний сік — до смаку, кілька ложок олії для смаження. Синенькі нарізаємо тонкими кружальцями й обсмажуємо на олії до готовності.

 

Лаваш нарізаємо на квадратики (під розмір кружалець баклажанів) і змащуємо томатним соусом. Змішуємо вичавлений через часникодавку часник, лимонний сік, сіль, подрібнений базилік і змащуємо цією сумішшю кружальця смажених овочів, а потім викладаємо їх на квадратики лаваша — закуска готова.

 

По-грузинськи. Кілька баклажанів, склянка волоських горіхів, 2-3 зубчики часнику, 150 г кінзи, столова ложка яблучного оцту, сіль, чорний перець, трохи олії — це все, що потрібно для приготування запашної та пікантної грузинської закуски.

 

Овочі нарізаємо кубиками, солимо та заливаємо холодною водою, щоб вони віддали гіркоту. Тим часом часник, кінзу та горіхи пропускаємо через млинок, додаємо оцет, сіль, перець, добре все вимішуємо.

Відціджуємо баклажани та смажимо їх, коли вони зм’якнуть — додаємо горіхово-пряну суміш і тушкуємо. Готово!

 

По-румунськи. Два баклажани, 2-3 помідори, ріпчаста цибулина, 2 ст. л. сметани, 2-3 ст. л. томатного соусу або кетчупу, 2 ст. л. олії, кілька зубчиків часнику, 300 г бринзи, сіль, паприка, чорний перець — до смаку. Синенькі розрізаємо уздовж «тулуба» до плодоніжки, щоб утворилося ніби віяло, солимо і залишаємо на якийсь час, поки йде підготовча робота. А тим часом помідори і цибулю нарізаємо кільцями, бринзу натираємо на крупній тертці, часник подрібнюємо.

 

Викладаємо на деко, змащене олією, віяло з баклажанів так, щоб його «пелюсточки» розходилися. На кожну з цих «пелюсточок» викладаємо кільця помідорів та цибулі, притрушуємо бринзою, густо змащуємо сметаною, змішаною з кетчупом, прянощами та часником. Ставимо деко в духовку, розігріту до 180-200 градусів, запікаємо 30 хвилин. Готову страву можна прикрасити порізаною зеленню.

Синенькі по-одеськи.

 

По-одеськи. Кілька баклажанів, 3 великі помідори (бажано солодких сортів), 3 зубчики часнику, 3-4 ст. л. оцту, 2 ст. ложки солі, олія для смаження, пучок зелені селери. Баклажани миємо, нарізаємо товстими кружальцями (2-3 см), добре солимо, перемішуємо і залишаємо, щоб вони пустили сік. Тим часом верхівку помідорів надрізаємо хрестиком, заливаємо окропом і залишаємо на деякий час. Часник і зелень подрібнюємо.

 

Час промивати синенькі холодною водою (не бійтеся їх навіть відтиснути трошки). Тепер обсмажуємо їх в олії на сильному вогні до м’якості. Якщо вони набрали зайвого жиру, можна покласти їх на паперові рушнички, щоб вийшла зайва олія. 

 

З помідорів знімаємо шкірку і подрібнюємо їх, додаємо часник, якщо помідори кислуваті — то й пів чайної ложечку цукру, хто любить гострі страви — додаємо чорного меленого перцю, все це вимішуємо. Тепер викладаємо кружальця баклажанів шарами у глибоку тарелю або ж салатницю і поливаємо соусом з помідорів, притрушуємо зеленню, наступний шар — синеньких і т. д. Краще, щоб баклажани трошки постояли, ввібрали всі пахощі приправ, але можна їсти цю страву й теплою — так навіть смачніше.

 

«Під гриби». Кілька синеньких нарізаємо кубиками, добре солимо і залишаємо, щоб пустили сік (якщо баклажани старі та перезрілі, то краще вийняти зернятка, бо страва буде, ніби з піском на зубах. Тому я беру переважно сорти овоча, що мають мало зерняток, наприклад геліос. — Авт.). Тим часом смажимо на олії дві ріпчасті цибулини, як зарум’яняться — додаємо кілька подрібнених зубчиків часнику.

 

Коли цибуля майже готова — заливаємо баклажани холодною водою, прополіскуємо, відтискаємо від води і додаємо до цибулі. Накриваємо кришкою і тушкуємо на повільному вогні майже до готовності. Тоді додаємо кілька ложок майонезу, ще трошки тушкуємо — і страва готова, від грибів не відрізнити!

 

Квашені баклажани. Якщо у вас є погріб, підвал чи просто багато місця в холодильнику, раджу приготувати... квашені баклажани. Це неймовірно смачно! І, що дуже важливо, праці докладається мінімум. Отже, беремо невеликі молоденькі баклажани (бажано круглої форми або просто «товстенькі»), миємо, зрізаємо плодоніжки і робимо 2-3 розрізи (залежно від розміру овоча) уздовж, але не до кінця, а так, щоб він не розпався. Відварюємо овочі в підсоленій воді до м’якості, відціджуємо і кладемо під прес. Паралельно готуємо маринад — на 1 літр води беремо 30 г солі, кип’ятимо, а потім залишаємо до повного охолодження.

Консервовані баклажани.

 

Тим часом пучок петрушки та жменю почищеного часнику пропускаємо через м’ясорубку або подрібнюємо блендером. Виймаємо баклажани з-під пресу і щедро намазуємо кожну його «пелюстку» масою з часнику та петрушки.

 

Готові баклажани викладаємо в каструлю, заливаємо холодним маринадом, зверху кладемо прес (плоску тарілку, на яку ставимо банку з водою або грузило) і залишаємо на три дні. Тепер заквашені синенькі викладаємо в судочки та ставимо в холодне місце.

 

Здається, лише десять рецептів, а вже сторінка закінчилася. Писати про баклажани можна ще довго-довго, але то вже іншим разом...