Повернення до джерел: у Сумах презентували унікальне наукове видання із серії «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька»

Сьогодні ми є свідками, як країна-агресор прагне знищити нашу ідентичність, культуру, духовні цінності, захопити нашу землю, привласнити собі нашу історію і переписати її на свій лад, стерти родову пам’ять, мову, наше славне минуле.

 

Основна мета ворога — поглинути Україну, український народ, забрати в нас свободу та волю. І саме історія, що зберігається в першоджерелах, статтях, книгах, листах, портретах, мапах, архівах, є тією міцною цеглиною, знання та розуміння якої робить нас сильнішими. 

 

Говорити про нашу ідентичність і пізнавати її в умовах повномасштабної війни на знищення — як ніколи на часі. Відродження історичної пам’яті — ключовий етап на шляху до відновлення та формування колективної пам’яті української нації, а отже, і позбавлення від вікового московського спадку й політики геноциду.

 

Міста та містечка України — Конотоп, Батурин, Чигирин, Глухів та інші, пов’язані з найкращими традиціями Гетьманщини, — є культурними та духовними маркерами української історії.

У Класичному фаховому коледжі Сумського державного університету 14 травня відбулася презентація нового фундаментального наукового видання Благодійного фонду «Спадок Гетьманщини» — «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. Том ІІ. Книга 2. Рядове козацтво» із серії «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька». (До речі, про козацьку старшину та рядових козаків Конотопа, їхніх дружин та дітей, про духовенство у квітні говорили в Національному заповіднику «Софія Київська»). 

Цінні книжки про історію Конотопа.

 

Модерувала захід уже традиційно викладачка та керівниця музею історії Класичного фахового коледжу СумДУ, волонтерка Тетяна Радько. Обговорити другий том видання, зокрема другу книгу, долучилися представники місцевої та районної влади, громадських організацій, освітніх установ, ЗМІ, краєзнавці, музейники, військові, волонтери, представник духовенства та здобувачі освіти. 

 

Зустріч розпочалася з хвилини мовчання за полеглими в російсько-українській війні героями та невинними жертвами серед цивільного населення. Тетяна Миколаївна зазначила: «11-й рік війни, 811-та доба героїчного спротиву, героїзму, звитяги українців в умовах повномасштабного вторгнення. І кожен з нас щодня дякує Богові та Збройним силам України за новий світанок і новий день». 

 

Аліна Іващенко, заступник голови БФ «Спадок Гетьманщини», подякувала нашим захисникам і захисницям за захист та можливість проводити такі зустрічі: «Хочу, щоб війну закінчили ми — мій чоловік, мій кум — наше покоління, не залишаючи цю справу дітям та онукам».

 

Варто додати, що Класичний фаховий коледж уже досить тривалий час є своєрідним культурно-просвітницьким простором, який збирає громадськість на важливі й суспільно значущі події та зустрічі.

 

Сотенний Конотоп середини XVIII ст. — самобутній і неповторний приклад козацького міста доби Гетьманщини, одна з яскравих сторінок героїчної історії України. Олег Однороженко, доктор історичних наук, на презентації видання в Києві зауважив, що Конотоп цілком можна вважати столичним регіоном Гетьманщини: «Саме тут відбувалися найважливіші для України історичні події, зокрема Конотопська битва 1659 р., оборона Батурина часів гетьмана Івана Мазепи. Саме цей регіон займав чільне місце в обороноздатності Гетьманщини». 

 

На початку заходу директор коледжу Тетяна Гребеник та радник директора Віталій Бібик подякували партнерам закладу освіти за можливість брати участь у таких зустрічах, а науковцям — за доступ до першоджерела цього видання. Вони зауважили, що це справжнє відкриття пласту культури, нащадками якої ми є. І саме історія є могутнім імпульсом національного відродження і саморозвитку держави.

 

Презентований фоліант містить цінні відомості про соціально-економічні відносини, господарства, чисельність, вік, походження та родинні зв’язки жителів Конотопа. До другої книги ввійшли документи, присвячені саме рядовому козацтву цього мікрорегіону Гетьманщини.

 

Першоджерелом праці є Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 рр. (так званий Рум’янцевський опис), точніше, документи, пов’язані з містом Конотоп Конотопської сотні Ніжинського полку, які досить гарно збереглися, на відміну від інших міст. Уперше його було представлено широкому загалові саме під час конотопської презентації в Софії Київській. Зберігається він у Центральному державному історичному архіві України у Києві.

 

Опрацював та упорядкував цей величезний масив архівних документів кандидат історичних наук Олександр Тригуб. Книга містить об’ємний джерельний матеріал для наукових студій з історичної антропології та соціальної історії, що охоплюють ретроспективні дослідження демографії, мікроісторії, повсякдення, сім’ї, домогосподарств, родинних зв’язків.

 

Кожен, хто бажає дізнатися про своїх предків, може знайти їхні прізвища, вік та стан здоров’я, рід занять, майновий стан; інформацію про тогочасний устрій Конотопа, назви вулиць і номери дворів із переліком їх мешканців, автентичні назви хуторів, річок, озер, урочищ, боліт; ознайомитися з купчими записами про продаж нерухомості.

 

Зорієнтуватися допоможуть алфавітні покажчики імен і топонімів. Тобто перед нами постає розлогий опис козацького Конотопа другої половини XVIII століття, деталізована, а головне — персоналізована історія предків. 

 

У своєму відеозверненні до присутніх Олександр Тригуб укотре подякував ідейному натхненнику, почесному президенту БФ «Спадок Гетьманщини» та меценату Євгенові Суру за всебічне сприяння та допомогу в підготовці цього видання та за повернення сучасникам пам’яті про наших предків, наголосив, що подібної розвідки не існує.

 

Він зауважив: «Вивчення історії власної країни крізь призму таких кодів пам’яті, як топонімічні (назва населеного пункту та його складових частин) та антропологічні (історія роду і транслювання прізвища від одного покоління до наступного), є важливим складником формування колективної пам’яті нації. Маємо поступово залюднити гетьманський соціум нашої держави XVII—XVIII ст.».

 

Можна стверджувати, що презентована книга — повернення до першоджерел, у яких дослідники можуть знайти натхнення для майбутніх наукових праць, а звичайні люди — свої родоводи; важливий крок у відродженні та збереженні історичної пам’яті про Гетьманщину загалом.

 

Надзвичайно цікавою та фундаментальною була доповідь викладача Конотопського індустріально-педагогічного коледжу СумДУ, кандидата історичних наук Віталія Хоменка, який здійснив глибокий, покроковий і детальний аналіз перших трьох книг із серії «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька».

 

Він зазначив, що презентоване видання — справжня енциклопедія історії Конотопщини XVIII ст., що дає змогу побачити, у якому саме Конотопі та на яких вулицях жили наші предки, які мали імена та прізвища, яка річка та місцевість надихали їх, які сусіди мешкали поруч тощо.

 

«Інші регіони не мають такої історії, — підкреслює дослідник. — Тож вивчайте, читайте, якими ми були, якими стали і чого прагнемо».

 

Також шановні гості мали змогу почути відеозвернення історика, журналіста, теле- та кінопродюсера Ростислава Мартинюка. Він наголосив, що «ця зустріч — пропозиція конотопцям разом піднятися на гору загадкової української історії, здолати її, осягнути вершини і подати всьому світові сигнал, що ми — нація непереможних, приклад честі та справжнього нобілітету».

 

Також пан Ростислав висловив сподівання, що інші славні міста, наприклад Ніжин, Чернігів, у подальшому теж упорядкують свій вагомий спадок, що міститься в Рум’янцевському описі. 

 

Наприкінці презентації Тетяна Радько подякувала Євгенові Суру, Аліні Іващенко та іншим представникам БФ «Спадок Гетьманщини» за історичний проєкт, який повертає нам справжню, донедавна замовчувану історію України, спрямовує нас до джерел і дає усвідомлення, яких ми дідів-прадідів нащадки: «Це лише початок великої роботи. Так званий базис для подальших наукових студій учених». 

 

Після заходу гості отримали примірники презентованого видання. Бібліотека Класичного фахового коледжу щиро запрошує до знайомства з книгою «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. Том ІІ. Книга 2. Рядове козацтво», а також двома попередніми, не лише дослідників, а й усіх, хто цікавиться історією України часів козаччини, генеалогією, джерелознавством, краєзнавством. 

 

«Копайте» власну історію, шукайте своє коріння, відновлюйте генетичний зв’язок із пращурами, пам’ять про яких загубилася в перебігу століть бурхливого минулого нашої країни. Пам’ятайте: коріння тримає дерево!