Авторитетний візантійський історик Пропокопій Кесарійський із VІ ст. н. е. провіщає: «Племена ці, Sclaveni й Antes (слов’яни й атланти. — Ред.), не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді, й від того в них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно... вони вважають, що один з богів — творець блискавки — саме він є єдиний владар усього...».
Чи ж не так само в давньогрецькій міфології з юності людства Зевс — «творець блискавки», «єдиний владар» олімпійської сім’ї», «батько богів і людей».
Прокопій наголошує: «Та й ім’я в старовину в Sclaveni й Antes було одне й те ж: у давнину обоє цих племен називалися спорами (розсіяними), думаю, через те, що вони жили, займаючи країну «спораден» (розсіяно), окремими селищами. Тому їм і землі доводиться займати багато. Вони живуть на більшій частині берега Істру (Дунаю. — Ред.) по той бік ріки».
Це — коли дивитися із заходу.
1596 року знамените місто над Дніпром відвідав Рейнольд Гейденштейн, довірений секретар польських королів Стефана і Сигізмунда Вази.
Поділився враженнями від побаченого й почутого: «Упом’янувши Київ, таке славне й велелюдне місто, незайве буде коротенько нагадати... Перед кількома віками князі київські були володарями всіх Росій. Як тієї, яка тепер називається Москвою, так і тієї, яка досі зветься Руссю. Владарювали князі до моря Чорного і Дунаю. Столицею їхньою був Київ. Коли його було побудовано, від якої давнини існує, чи не сягає, можливо, часів Колхіди й Енея: закрили все далека старовина та байдужість істориків. Залишилися, одначе, сліди попередньої величі. Стіна кругом міста. А в ній ворота старовинного ладу, суціль позолочені, й такі високі, що два повози, поставлені один на другого, не дістануть до горішнього склепіння. У самому місті немало понищених храмів грецького обряду».
Видатний французький письменник шість разів навідувався до Києва. До уподобаної ним Евеліни Ганської, яка мала маєток на Печерську.
У своєму київському щоденнику Бальзак написав: «Після того, як я побачив католицький Рим, я відчув живе бажання бачити Рим православний. Петербург — це ще місто-дитя. Москва щойно вступила в поважний вік, але Київ — це вічне місто Півночі... Я побачив північний Рим, православне місто з трьомастами церков, багатства Лаври, Софії»...
Впливова відведеною їй вічністю тисячолітня візантійська ортодоксія з експансіоністських зазіхань понизила братів Кия, Щека, Хорива і сестру їхню Либідь до земних володарів, які «сиділи» на «безлюдних» горах.
Неправдиве досі нав’язується в шкільних і вузівських підручниках. Об’єктивне спростовує маячню претендента на довічну владу в кремлі про «єдіний народ».
Відродити Кия з такою ж предковічною пам’яттю, як Зевс у давньогрецькій міфології, означає звеличити столицю незалежної Української держави, примножити її славу в світі.
Греція, Ізраїль, Індія, Китай, Японія, країни Європи, як і всі інші держави, докладають зусиль, щоб утверджуватися зі своєю доісторичною пам’яттю. Багатьом це вдається.
Доле праведна! Дай здобутися на відродження предковічної пам’яті рідної Матері-Землі.
Вадим ПЕПА,
письменник, лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького та Олеся Гончара Фундації Українського вільного університету імені
Воляників-Швабінських (США)
