Директор Національного Музею Історії України поїхав у закордонне відрядження і не повернувся
Поїхав у закордонне відрядження і не повернувся директор Національного музею історії України у Києві Федір Андрощук. >>
У вересні 2023 року уряд Канади заявив про готовність виділити 15 мільйонів канадських доларів на добудову Музею Голодомору. (Фото: Фейсбук Ростислав Карандєєв)
Верховна Рада України в четвер, 18 липня, прийняла закон, який забезпечить добудову Національного музею Голодомору-геноциду коштом уряду Канади.
Як інформує УМ, про це 18 липня повідомив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв у Фейсбуці.
"248 голосів за Закон про Музей голодомору!" – написав Карандєєв.
В.о. міністра додав, що проголосований сьогодні закон був розроблений юристами МКІП разом з українськими депутатами, канадськими партнерами та українською діаспорою за кордоном.
"Його розробці передувала робоча поїздка Президента України Володимира Зеленського до Канади у вересні 2023 року. Тоді Уряд Канади заявив про готовність виділити 15 мільйонів канадських доларів на добудову Музею", – зазначив він.
За словами депутатки Євгенії Кравчук, "відтепер в музею з'являться наглядова та експертна ради". До їхнього складу мають увійти представники фахових та наукових груп, закордонних міжнародних організацій українців та нащадки жертв Голодомору.
"Маємо берегти пам'ять про мільйони закатованих голодом українців та геноцид, який вчинила радянська влада", – прокоментувала нинішнє голосування депутатка.
Нагадаємо, що 13 липня 2023 року Верховна Рада підтримала виділення додаткових 573,9 млн грн на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.
Це викликало дискусії в суспільстві, багато хто закликав владу вкладати кошти лише в перемогу й життєво необхідні сфери, відновлення пошкодженої інфраструктури, медицину й освіту – але не в музеї.
Свого часу директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак наголосила, що добудувати нове приміщення необхідно.
"У 2017 році почалося будівництво другої черги єдиного цілісного меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору. Коли ухвалили рішення добудувати другу чергу, архітектори зробили ескізний проект, на основі якого було прораховано загальну вартість будівництва. Ця цифра відома, вона публічна – це 1,6 млрд гривень. І оця сума, яка зараз прозвучала (йдеться про 573,9 млн грн. - УП.Культура), коли Верховна Рада проголосувала, це просто виділення решти коштів в межах згаданої суми, які поки що не були виділені. Це фінальна частина", – зазначила Гасиджак.
Але 28 липня президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт про виділення 573,9 млн грн на завершення будівництва музею Голодомору. Згодом він пояснив свою позицію, сказавши, що попри необхідність завершення будівництва музею, це не є першочерговою справою.
За два місяці, у вересні 2023 року, в музеї повідомили, що уряд Канади готовий виділити кошти для добудови другої черги Музею Голодомору.
7 лютого 2024 року депутати у першому читанні підтримали законопроєкт про внесення змін до Закону "Про музеї та музейну справу". Він передбачає допомогу від уряду Канади на добудову та створення експозиції Музею Голодомору.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
Поїхав у закордонне відрядження і не повернувся директор Національного музею історії України у Києві Федір Андрощук. >>
Дослідники кажуть, що біографія Віктора Петрова нагадує гостросюжетний детектив, з умовами часу, в який йому довелося жити, і відзначають внесок, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки ХХ століття. >>
Упродовж кількох століть метою московії є загарбання України й поневолення нашого народу — політично, економічно, ідеологічно, духовно і мовно. >>
29 листопада 1918 року народився Іван Даценко – український вождь племені індіанців. >>
Неготовність України до повномасштабної війни з північним сусідом, системна криза з мобілізацією, мало не тотальне ухиляння від мобілізації й масові СЗЧ, колаборація чималої кількості українців з ворогом, мародери у владі, які грабують свою країну в час війни >>
23 лютого 1917 року в російському Петрограді сталася неординарна подія: революція, яку назвали Лютневою, скинула царя Миколу ІІ, який одразу ж зрікся престолу. >>