Без маневрів ніяк: якщо США продовжить ігри, росія створить ще не одну армію

Сім колишніх президентів США, причетних до встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні, були зацікавлені в цивілізаційному розвитку України.

Трумен був почесним головою комітету зі створення пам’ятника. Рейган входив до складу цього комітету. Ейзенхауер підписав закон про спорудження пам’ятника. Кеннеді допоміг реалізувати задум.

А спеціальна заява президента Джонсона вмурована в його постамент. Фундамент закладали спеціальною історичною лопатою, якою користувались під час спорудження пам’ятників Лінкольну та Вашингтону.

Сьогодні безпеку світу доля передала президенту США Джо Байдену. Його досвід, знання і вік вважаються запорукою лідерства Америки, яке випробовується так званим екстремізмом Трампа.

Але Байден надто довго грає шахову партію сам з собою. Намагаючись не розбити яйця, розкладені ним у різні кошики.

Однак якщо США і НАТО не зупинять ядерне піратство росії, світ почне жити без будь-яких правил. Власне, що сьогодні й відбувається в Ізраїлі, проти якого справжній воєнний терор, співзвучний з агресією московитів проти України, розв’язав ХАМАС.

Тому з позицій сьогодення, з огляду на певні події останніх місяців та оприлюднень фактів, котрі шкодять піар-обличчю президента Америки Джо Байдена, видається, що якби нині в США президентом був хтось із зазначених прямих і дотичних учасників установлення пам’ятника Шевченкові у Вашингтоні, то, ймовірно, Україні було б легше протистояти кремлівській агресії, війна не була б затяжною і такою трагічною.

Бо, можливо, поведінка щодо нас була б чеснішою, допомога — всеохопнішою, слова відповідали б вчинкам, згідно з політичною величчю й масштабом кожного зі згаданих семи президентів США.

А сьогодні криза жанру влади й політики не лише в Україні, а й у всьому світі.

Аварія американського ковчега

Для України, можливо, це не було б так катастрофічно, якби не наша трагічна дійсність.

«Якщо у США не проголосують за додаткове виділення коштів для України, зброя у нас закінчиться за місяць-півтора», — зазначила голова парламентської ТСК з питань моніторингу отримання та використання озброєння Олександра Устінова. За її словами, Україна щомісяця витрачає на зброю $3 млрд, і питань до логістики постачання зброї немає.

Звісно, є імпульси, котрі вказують на те, що фінансування України все ж не має припинятись. Але американський ковчег зазнав аварії. На перший погляд, незначної.

Уперше в законодавчій історії США у відставку відправлено спікера нижньої палати Конгресу Кевіна Маккарті. За співпрацю з демократами й «секретну угоду» з Байденом про фінансування Києва. Саме це стало основою відповідної резолюції трампістами Метта Гетца.

Де засвоюються трильйони доларів?

Власне, лють республіканців, як ми вже раніше й писали, підсилили «косяки» українського президента Володимира Зеленського. Перебуваючи з візитом у США, він виступив на підтримку фонду боротьби зі зміною клімату.

Цю фінансову організацію американці називають шахрайством та аферою, де освоюються трильйони доларів. І її гостро критикують республіканці.

Свого часу глава Української держави не підтримав жорсткий бойкот республіканки Вікторії Спартц проти московських «кротів» в оточенні Зеленського, обмінявши союз із нею на збереження найбільш відданих йому (чи комусь іншому) помічників. Зеленський не замислювався про те, що авторка лендлізу могла стати золотим міст­ком для підтримки України Палатою представників, яку очолюють республіканці.

Зрозуміло, це надзвичайно тонка, вишукана інтелектуальна гра ходіння босими ногами по лезу бритви, котра не під силу чинній українській владі.

Україна стала надзвичайно чутливим нервовим вузлом у політичній системі США. Саме вона запустила імпічмент Трампа, за який він буде мститися, поки не переможе або фатально не програє.

Вона ж зараз є кнопкою запуску імпічменту проти президента Байдена. І перша, і друга історії наповнені такою кількістю різноманітних фактів і обставин, пов’язаних з Україною, що здатні в обох партіях зруйнувати будь-які домовленості про її підтримку.

Хід Кіссінджером

Також під час візиту до Сполучених Штатів Америки президент України Володимир Зеленський та глава його офісу Андрій Єрмак (?) зустрічалися з американським експертом у галузі міжнародного права, дипломатом, науковцем, політиком, автором закликів задобрити росію Кримом «і на цьому війна закінчиться» — Генрі Кіссінджером. Нагадаємо, він раніше писав про недовіру до української влади та брак досвіду.

Генрі Кіссінджер раніше виступав проти членства України в НАТО. Тепер, навпаки, підтримує наш вступ до Альянсу.

У 70-х роках ХХ сторіччя Генрі Кіссінджер був дер­жавним секретарем США і радником президента з національної безпеки. За його участі «холодна війна» США з СРСР набула пом’якшення.
Кіссінджер — лауреат Нобелівської премії миру в 1973 році за досягнення перемир’я у В’єтнамі.

Тему його зустрічі з президентом України активно обговорюють і ще довго розглядатимуть з усіх боків.

Навесні 2023 року Кіссін­джер зробив кульбіт, якого ніхто не очікував від патріарха американської політики. Він нарешті назвав росію агресором і визнав, що Україна захищає не лише себе, а й світову демократію.
З точки зору життєвої філософії Кіссінджера, це була недопустима річ.

Отже, в чому сила американського політика, котрому майже 100 років, котрий не має ніякого портфеля і не володіє жодною геополітичною кнопкою, на яку міг би натиснути? Його потужність у тому, що Кіссінджер представляє зовнішньо­політичну лінію, яка зберігається у США, і її вітер зараз дме в спину нинішньому президенту США та загалом демократам.

Бо насправді концептуально ідеологема Кіссінджера закладена в основу, що її репрезентує Дональд Трамп. Вона базується на простих речах: досить воювати — давайте заробляти гроші на Китаї і на Радянському Союзі. Але чому старий Генрі поміняв навесні свою позицію? Бо СРСР уже давно не існує, і росія — це не Радянський Союз. А Китай зростає на грошах — інвестиціях США.

Імовірно, Кіссінджер також є частиною певного плану президента США Джо Байдена. Адже Республіканська партія хоч і не розкололася, але дала серйозну тріщину в групі «ядерних» фанів Трампа. Його лінія кудись щезла, і він раптом втратив голос. І ніхто не озвучив його позицію, а найближчі соратники, з якими він тусить у Мар-а-Лаго, затаїлися.

Головне питання — чи об’єдналися навколо Маккарті так звані рейганісти, які робитимуть ставку на Нікі Хейлі або колишнього віцепрезидента Майка Пенса.

Напевно, було б помилкою думати, що резолюція Метта Гетца була продуманою політтехнологією штабу Трампа підпорядкувати подальшу діяльність Палати представників у його виборчій кампанії.

Перш за все — посиленням атаки на президента Байдена процедурою імпічменту.  Виглядає так, що з Трампом ніхто не радився.

Голова бюджетного комітету Палати представників Джейсон Сміт назвав усе це хаосом, який серйозно послабить переговорну позицію Республіканської партії.

Є підозри в тривалій стагнації законодавчої діяльності. Бюджет може бути не прийнятий, і уряд піде у вимушену відпустку.

Україна розколює капіталістів

Цікаво й те, через що сьогодні первують наші дипломати — Україна вчергове стала причиною «капіталістського розколу». Не востаннє. Президенту Байдену доведеться або почати рішуче використовувати свої президентські повноваження, або Трамп усе більше керуватиме внутрішньою і зовнішньою політикою США.

У президента США як глави уряду — широкі можливості. Експерти вважають, що, наприклад, він може скористатися законом 1947 року «Про національну безпеку».

Крім того, в нього є законодавчі повноваження фінансувати в режимі таємних операцій воєнну допомогу в межах Єдиної військової розвідувальної програми із закритої частини федерального бюджету.

Президенту Байдену зробити це буде нескладно, бо він має двопартійну підтримку України в Сенаті та серйозну опозицію республіканцям у нижній палаті. Отже, чергова шахова партія для гросмейстера Байдена.

Водночас Пентагон зробив витік інформації про готовність передати Україні невелику кількість касетних балістичних ATACMS, як тільки «президент дасть згоду».

Європарламент затвердив ­5 млрд євро для України в бюджеті ЄС на 2024—2027 роки та 17 млрд грантів і 33 млрд супердешевих кредитів.

Але для контролю й управління фінансовою допомогою ЄС буде створено незалежну раду аудиторів з попередження фінансових схем, шахрайства і корупції з надзвичайно широкими повноваженнями та безпосередньою підпорядкованістю Єврокомісії.

Після корупції найбільше уваги приділено судовій реформі та виведенню її зі стану легітимної корупції.

Це консолідована вимога, яка має примусити президента Зеленського запроторити в буцегарню декотрих своїх учорашніх друзів — або Україна залишиться сам на сам із жахом росії.

18 жовтня в Україну прибуде генеральний інспектор міністерства оборони США Роберт Сторч із командою аудиторів для розслідування витрат 113 млрд доларів США, наданих Україні минулого року.

Зараз оперативники спецслужб Америки розшукують в Омані, Катарі, ОАЕ та інших фінансових лагунах рахунки українських посадовців чи пов’язаних із ними компаній, що можуть бути частиною допомоги від союзників України.

Однак ми не знаємо насправді, як довго доведеться Україні очікувати реалізації отих усіх зазначених намірів.

І раніше відчувалось, що в цих умовах добитися рішучої та повноцінної підтримки з боку Вашингтона буде над­звичайно важко. Можна розраховувати, що ЄС не відступить від допомоги Україні. Проте основну і найефективнішу ­зброю Україна отримує саме від США.

А якщо очікування затягнеться — росія, методично знищуючи «шахедами» і ракетами всю можливу цивільну інфраструктуру в Україні, створить іще одну або кілька армій, озброїть їх північнокорейською й іранською зброєю, включно з балістичними ракетами.

Тільки США можуть надати такі системи озброєння і бойові платформи, які здатні будуть створити нові оперативно-тактичні можливості для ЗСУ.