Ребрендинг «Слуги народу» — до виборів? Партія імені Зеленського може перейменуватись

Під час війни контури всього брудного стають чіткіші, назви — конкретніші, кут зору — справедливо гостріший.

Останні гучні справи щодо депутатів ВР не можна виокремити лише як корупцію, бо під час війни вона дорівнює державній зраді. Адже це гра на користь ворога. Тому всі корупціонери повинні вважатися зрадниками й колаборантами.

Бо топкорупціонер стає дуже вразливий до шантажу з боку москви. І будь-яка участь у великих корупційних справах одразу стає відомою москві. Топпосадовець-корупціонер опиняється на гачку.

І його використають, отримуватимуть від нього інформацію або впливатимуть на його рішення. Ба більше, людина, яка потрапила в таку ситуацію, починає замислюватися, як утекти від цієї відповідальності.

І доходить до усвідомлення, що їй було б корисніше, щоб Україна у війні програла.

Ефект боротьби з корупцією

Наразі на порядок денний цієї ганебної повістки поставлено декілька відомих прізвищ. Не топових, але достатньо близьких до них. Скажімо, екснардеп Юрій Арістов (група «Довіра») дуже ефективно відпочив на Мальдівах аж до втрати мандата. Замість нього зайшла Наталя Лактіонова. Ще декотрі депутати складають свої повноваження.

Гучна справа з подальшим галасом довкола обшуків токсичного ексмедійника та екснардепа Олександра Дубінського. Ми вже писали, що важко уявити більш проросійського персонажа, котрий перебуває під санкціями США разом з державним зрадником фсбшником Андрієм Дер­качем.

Але як так сталося, що той, хто, перебуваючи під санкціями США, постійно використовуючи риторику про зовнішнє управління, тобто говорячи все те, що й члени партії ОПЗЖ, — тривалий час залишався недоторканною священною коровою?

Можливо, це тому, що звинувачуваний США у роботі на московію Олександр Дубінський є близький по духу Коломойському, котрого зачекалась Феміда у Сполучених Штатах.

Це викликає подвійні відчуття. З одного боку, огидна сама ситуація, коли нардеп підроблює документи, щоб поїхати відпочити під час війни на Мальдіви в розкішній віллі за 3 тисячі доларів за добу.

Величезна сума, яку пересічні українці заробляють хто за пів року, а хто й за рік. Але, з іншого боку, не віриться, що все так просто і що це оновлення «слуг народу» у Верховній Раді.

Це більше схоже на переформатування впливів певних груп, до яких вочевидь входив Арістов, хоча публічно демонстрував незалежність від чинних провладних кланів.

Репутація? А що це таке?

Ми знаємо, що, на жаль, політична еліта живе подвійними стандартами, тому кому треба, той завжди зможе відпочити на Мальдівах без особливих наслідків. А от кого вже не треба, того обов’язково засвітять, виженуть і почнуться кримінальні провадження.

Окрім цих присутніх десятиліттями у владі дефектів — відсутності культури слугування народу за живучості лише культури забезпечення власного благополуччя завдяки використанню політичних та чиновницьких інструментів, у СН є ще один дефект. Це абсолютна відсутність інституту репутації. І хоч скільки б зашкварів проявлялось, про репутацію як не йшлось, так і не йдеться.

«Зеленський тих же Єрмака, Резнікова не здає. І хоч скільки б натякали союзники Зеленському, що його фаворит (Єрмак) — не той, за кого себе видає, але це не працює», — каже експерт Бюро аналізу політики Віктор Бобиренко.

Отже, якщо «слуги» все ж вирішать робити вибори під час війни, та навіть і одразу по її закінченні, для нового походу по мандати їм потрібно зробити ребрендинг. Однак, зазначимо ще раз, що йдеться не про боротьбу за репутацію, а про переформатування під вибори.

Ймовірно, такого бренду, як «Слуга народу», ми вже не побачимо, бо він навряд чи набере багато голосів. І, аби показати очищення, групу відфільтрованих «слуг», імовірно, перейменують.

Нове провладне утворення може називатися, наприклад, «Блок Володимира Зеленського».

Отже, наразі влада вирішила скинути з поїзда всіх, хто не є близьким до офісу президента, тобто хто не входить в умовну команду Андрія Єрмака. До речі, в його коло входять не лише «слуги народу», там різношерста партійна солянка.

Однак деким на Банковій жертвують умовно. Як-от тому ж Арістову, за інсайдерською інформацією, сказали піти з Верховної Ради, натомість йому підшукають інше місце, не таке публічне.
За ним летять інші парламентарії з групи одіозного олігарха Ігоря Коломойського. Скажімо, Бужанський, Дубінський...

Виклик Зеленському

А тепер щодо Дубінського. Цікавий публічний скандал розгортається. Олександр Дубінський, схоже, розуміє, що йому потрібно йти ва-банк. Що на цей раз може не пронести.

Зауважмо, сьогоднішні дії щодо нього мали б бути зроблені ще чотири роки тому. Коли Деркач і Дубінський втручалися у вибори президента США, за що їх і внесли у санкційні списки. Але тоді цього не робили й Коломойського також не чіпали.

Отже, Олександр Дубінський вирішив зробити публічний виклик Зеленському та Єрмаку. Він пише скандальні пости, де спростовує і заперечує всі звинувачення, зазначаючи, що озвучені до нього претензії є повністю надумані. Що це політичне замовлення проти нього має просту мету — знайти будь-який компромат, що може бути використаний для його дискредитації.

І — увага! — він пов’язує цю кримінальну справу зі своїми свідченнями в НАБУ проти президента Володимира Зеленського та глави офісу президента Андрія Єрмака у справі про держзраду екснардепа Андрія Деркача.
То що виходить, Дубінський у НАБУ давав покази проти Зеленського та Єрмака? Він стверджує, що офіс президента причетний до публікації «плівок Деркача». Це правда чи хтось перекупив?

У будь-якому разі інформацію Дубінського треба ставити під сумнів. Однак для нього створений ним ґвалт може бути вигідною політичною позицією, щоб оформити політичне біженство в якійсь країні. Він урахував, що у Зеленського всередині країни не все так благополучно з рейтингом, тому й вивалив усі свої образи. Навіть те, що Зеленський не пустив його балотуватись у мери Києва.

Звісно, трохи соромно відомій медійній персоні, народному депутату попастись слідчим так примітивно — за свою голу ногу в інстаграмі його гьорлфренд. Тому він так хвилюється, бо виходить, що він напружено працював у ліжку в Барселоні на перемогу України, яка зараз у біді та яка дала йому все, про що більшість і не мріє.

Отже, Дубінський змушений шукати якесь політичне забарвлення. Скажімо, за те, що він боровся за свободу слова й демократію, тепер у Сполучених Штатах його хочуть покарати.

Ну й заразом налякати Зеленського з Єрмаком, можливо навіть, щоб зупинити й перевернути цю ганебну для персонажа, який сам є ганьбою України, справу.

Тому всі ці його висловлювання варто ділити на сто, але це його приватна думка, котру він хоче протягнути у ЗМІ.

Справедливість дійде до українського «Форбса»?

Водночас це відкрита війна проти офісу президента. Однак Дубінський не та постать, не той суб’єкт, щоб вести її від свого імені проти президента Зеленського. Ймовірніше, можна говорити про війну Коломойського проти офісу президента.

І якщо це протистояння Коломойського проти Зеленського — вже реальність, це буде видно по каналу «1+1». Якщо він змінить риторику, якщо буде зміна по решті активів Коломойського — Буковель, стадіон; тих, про які проходили слухання у Лондонському суді, та тих, якими він уже не володіє, але намагається контролювати, то це ляже в парадигму запеклої битви колишніх бізнес-партнерів та політичних соратників.

До речі, Зеленському теж є що пред’явити Коломойському. Накопичилось іще в минулому «кварталівському» житті.

Отже, нічого нового Дубінський не сказав, а просто дав зрозуміти, що топити буде всіх. Звісно, він може озвучувати те, що йому дає його господар.

З іншого боку, якщо Зеленський дав завдання відповідним органам доводити справу до логічного кінця, побороти олігархів, а наша ціль у цій війні, звісно, окрім перемоги, — вийти з неї без олігархів (вони повинні зникнути як клас), то від Коломойського будуть певні провокації та постійні медійні атаки.

Але населення може обрати бік влади й президента. Адже йдеться про боротьбу з олігархами й державно-політичною корупцією, а це те, чого давно очікують українці.

Однак, знову ж таки, чи піде влада в цих кроках далі? Для нас вони непотужні, хоча, можливо, для заокеану виглядають значними. Сумніви в тому, що це продовжиться, виникають, зважаючи на фінансову безпеку внутрішніх олігархів та їхні впливи.

Визнаймо, що якби не було «кришування» офісом президента Ігоря Коломойського, то він давно вже пішов би шляхом експрем’єр-міністра Павла Лазаренка по американських юридичних преріях.

Резніков очищатиметься Туманним Альбіоном?

І ще один цікавий епізод: знову актуалізувались розмови про ймовірну відставку чинного міністра оброни Олексія Резнікова. Кажуть, його можуть призначити послом у Велику Британію. На його місце розглядається чимало кандидатур: від нинішнього очільника ГУР Буданова до віцепрем’єр-міністра Кубракова.

Якщо Резнікова чекає саме таке покарання за корупцію під час закупівель продуктів споживання для захисників України, то воно виглядає як дуже почесне заслання, що убезпечить його від відповідальності за все, що відбувалось у Міністерстві оброни.

Ми не можемо стверджувати, чи причетний до всіх скандалів Мінооборони сам пан Резніков, чи ні, але у відомстві, котре він очолює, прокручувались багатомільярдні корупційні схеми.

І для міністра знайшли ідеальний вихід: з обстрілюваного російськими ракетами Києва переїхати в комфортний Лондон і розуміти, що в тебе є політичне майбутнє. Бо вже потім він матиме бекграунд не як міністр, за якого курячі яйця для воюючої армії коштували по 17 гривень за штуку, а як високоповажний інтелектуал, котрий приїхав із Лондона, де був послом у воєнний час. Тому для нього це фарт і, можливо, частина угоди з Банковою. Наприклад, за мовчання про інших високопосадових любителів дорогих яєць.

А кого на місце Резнікова у Міноборони? Точно туди не потрібно призначати того, хто зручний Банковій, Зеленському, а треба того, хто зручний Збройним силам України, які воюють за незалежність. Того, хто максимально допомагатиме фронту.