Маніпулятивні «єдині новини» як детектор лайна. Чому Зе-влада досі тримається за телемарафон

Чому в час найвищої точки битви за українську істину, за свою долю доводиться ще раз нагадувати азбучні істини про роль і місце журналістики?

Чому наразі вона спотворена й викривлена волею високих керманичів?

Чому влада вперто ще більше ускладнює все морально-етичними покручами з минулого, проти яких ми також сьогодні б’ємось?

Отже, журналістика — ремесло точне, у її сфері не чинні закони математики, теорії відносності чи ймовірностей.

Там паралельні прямі, які ніколи не стрічаються у нормальному житті, можуть перетнутись десь на Чумацькому шляху; а двічі по два, виявляється не зовсім чотири.

У журналістиці ж назване білим ніколи не стане чорним, правда — кривдою.

Кожне оприлюднене слово чи судження, хоч як патетично це б звучало, переходить у власність Історії, і ця пані у будь-який час може дістати його, провести контрольне зважування на терезах істини й винести свій присуд.

Журналістика не іграшка

Журналістика має свою історичну цінність і місію у період, коли Україна кров’ю закриває собою увесь світ від кремлівської потвори.

Так, ми стали ареною давно небаченого людством трагічного дійства, водночас несучи відповідальність за тих, хто з нами, за нами й за нас.

Такий консенсус у спільній боротьбі зобов’язує дотримуватись певних моральних європейських норм і принципів.

І на цей раз ідеться про українську журналістику в період війни, а саме про відірване від свободи слова й демократії об’єднання під владним оком — телемарафон «Єдині новини».

Тема перекриття інформаційного потоку від опозиційних ЗМІ на широкий глядацький загал лунає майже всі вісім місяців війни й від журналістів, і від лідерів громадянського суспіль­ства. Наші закордонні партнери також невдоволені таким дивним медійним витвором від ОП.

Посол Німеччини в Україні Анна Фельдгузен повідомила про непублічні заклики Заходу до України відійти від «єдиних новин» і повернути широке, дискусійне, альтернативне медійне поле в інформаційний простір України.

«Нарцисизм» — критерій оцінки журналістики від ОП

Нагадаємо, з початку масштабної агресії Росії проти України, 24 лютого, центральні канали об’єднались у спільний марафон «Єдині новини».

Марафон започаткували  інформаційні редакції: «1+1 media», «Медіа Група Україна», Starlight Media, Inter Media Group, «Суспільне» та канал «Рада».

Після виходу Ріната Ахметова з медіабізнесу «Медіа Група Україна» вийшла з виробництва телемарафону.

Телеканали «Еспресо», «Прямий» та «5 канал» не отримували пропозицій долучитись до національного марафону після виходу МГУ з виробництва нацмарафону. А 4 квітня концерн РРТ вимкнув ці телекомпанії з цифрового етеру.

Телеканали звернулися з цього приводу до президента, РНБО, СБУ, Міністерства оборони і Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Держспецзв’язку відповіла, що причина вимкнення каналів — виконання рішення РНБО про трансляцію спільного марафону.

Керівник управління інформаційного забезпечення Апарату РНБО Володимир Звєрєв запевнив, що в рішенні Радбезу немає жодної інформації про вимкнення каналів.

Міністерство культури та інформаційної політики України на журналістські запити відповідало, що вимкнення каналів з цифорового етеру не належить до його повноважень.

На думку радника голови офісу президента Михайла Подоляка, канали з так званого пулу Петра Порошенка («5 канал», «Прямий» та «Еспресо») вимкнули з цифрового ефіру, тому що вони несуть шкоду через «нарцисизм» експрезидента.

Це вже нове слово у професійній оцінці роботи тележурналістів. Нагадаємо ОП, що «Еспресо» не має ­відношення до Петра Порошенка.

«5 канал» і «Прямий» подали до суду на КРРТ і Держспецзв’язку через відключення каналів від цифрового­ ефіру. У липні петиція на сайті Кабінету Міністрів України про повернення в цифровий етер «Еспресо», «5 канала» та «Прямого» набрала необхідні 25 тисяч голосів.

Уряд переадресував порушені у петиції питання Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, а також Міністерству культури та інформаційної політики.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко  назвав відсутність у марафоні «Еспресо», «5 канала» та «Прямого» різноманітністю у телепросторі.

«Співпраця зараз виглядає так, що ці канали, коли хочуть — вмикають телемарафон, коли не хочуть — не вмикають і продовжують собі своє мовлення. От у нас є різноманітність у телевізійному просторі», — вважає Ткаченко.

Якраз  різноманітності в об’єднаному телепросторі й немає. Самі дійові особи цього зомбоящика повторюють і теми, і кут їх висвітлення, і одну й ту ж грань, не кажучи вже, що декотрі програми повторюються тижнями.

Окрім того, за даними моніторингу «Детектора медіа», телемарафон «Єдині новини» страждає вибірковістю спікерів та надає переваги одній із політичних сил. Ми ж вважаємо, що двом — «слугам народу» та медведчуківським ОПЗЖ.

Телеканал «Еспресо» намагався самотужки подолати виключення його з ефіру цифрової мережі Т2, але, окрім заяв, ніхто їм і кроку не дав ступити далі.

«Закликаємо пана міністра (Олександра Ткаченка) припинити поширювати маніпулятивну інформацію, визнати вимкнення сигналу «Еспресо» помилкою влади, яку потрібно виправити в контексті євроінтеграційних прагнень України, забезпечення свободи слова та розвитку вільних медіа», – зазначають в «Еспресо».

Найогидніший вид принижень — добровільне рабство

Є ще один дуже серйозний момент, котрий також вписується в канву обмеженого, контрольованого телепростору. Це — тяжіння ведучих об’єднаних новин до російських коментаторів.

Айдер Муждабаєв — журналіст, медіаменеджер, відеоблогер кримськотатарського походження дав досить гостру характеристику цьому явищу:

«Ідіотами можна вважати тих українських журналістів, аналітиків, політологів, які вступають у дискусії і запрошують до себе в ефіри російських співрозмовників. А чому ви в свої стріми не запрошуєте польських, чеських, литовських аналітиків? Чому ефіри українських телеканалів забиті руснею? Причому такою проштампованою, що проби ніде ставити. Типу Латиніної, яка частину свого життя присвятила геноциду чеченського народу, брехні й маніпуляціям. Або утриманця кремля, російського політолога Бєлковського? Він супроводжував фейкові вибори путіна, працював у фейковому штабі ксенії собчак. Вона також абсолютно фейковий персонаж, на котрому ніде проби ставити. Практично, це «прийомна» донька путіна. Вона ФСБшна с*чка».

Отже, на думку Муждабаєва, в той момент, коли необхідно було навідріз відмовитись від подібних російських аналітиків, наші підбирають цих персонажів, котрі стрибають із «Медузи» на «Дощ» і навпаки, з однієї кремлівської «швалі» на іншу.

«Я їх не можу ні в чому звинувачувати. Вони для мене просто вороги. Вороги України, наші вороги, — каже журналіст. — Наші ж ведучі, котрі спілкуються з ними, вже забули українську мову, в ефірі розмовляють російською, підлаштувались під окупантів. Є ще одна категорія незрозумілих мені персонажів — наші нібито патріотичні політики й чиновники, котрі виходять в ефіри російських телеканалів».

Тут ідеться про «Дождь» (мєдвєдєва), який працює на порятунок рейху. RTVI — відверто путінський. Медіаресурс «Медуза» — він у гібридній власності довколапутінських шавок і в кожній своїй інформації пише, що Україна все робить не так.

 «Новая газета» — основний власник, ефесбешник Чемезов, котрий насправді є путінським олігархом. І в ефіри цих каналів умикаються серйозні в Україні люди! Для чого? На цих екранах — кров українців!

«Я знаю, що ці спікери патріотичні, але для чого власну роботу затьмарювати такою колаборацією з росіянами? Для чого влазити в російське лайно? Жодної довіри до російських журналістів бути не може після того, що вони наманіпулювали! — справедливо обурюється Айдер Муждабаєв.

Отже, журналісти, аналітики, політики мусять забрати у московитів лояльність, бо саме завдяки їй ворожі медіапули продають себе на Заході як проукраїнські телеканали, хоча насправді вони проросійські.

Не без жовтого диявола?

Було б дивно, щоб обійшлось без корупційного підтексту довкола «Єдиних новин». Про це йдеться у розслідуванні Бігус.інфо.

Нагадаємо, з першої миті початку повномасштабної війни офіс президента заборонив самостійний ефір усім телеканалам і створив єдиний телемарафон, попри порушення свободи слова.

Виробляти більшість контенту для цього єдиного телемарафону на усіх телеканалах ОП уповноважив державний телеканал «Рада».

Однак досвідчений і достатньо компетентний телемовник замовляє виробництво телемарафону комерційній компанії «Кінокіт», яка, за даними Бігус.інфо, через підставних осіб належить нібито заступнику голови ОП Кирилу Тимошенку.

Вартість послуг «Кінокота» коштує 10 мільйонів гривень на місяць — непомірні гроші за контент, який ми бачимо в ефірі.

Отже, ресурси учасників марафону не використовуються, а ключовий проєкт державного мовлення купують у маленької компанії, що ніколи не займалась телевізійними новинами і за 10 мільйонів забиває значну частину телеефіру якимось неякісним трешем та зачитуванням глядачам з екрана твітів і постів держслужбовців та радників офісу президента.

За висновками розслідувачів, Національне антикорупційне бюро мало б відкрити кримінальне провадження проти керівників офісу президента. Бо йдеться про сумнівні оборудки бюджету під час війни.

Якась какафонія антагонізмів: з одного боку — мародери, котрі використовують війну, щоб заробляти та тягнути з бюджету, а з іншого — країна по гривні скидається на квадрокоптери, машини, оптику, зв’язок, форму, озброєння, які офіс президента не фінансував до війни та не фінансує і зараз.

Проте Верховна Рада під час затвердження проєкту Держбюджету на 2023 рік у першому читанні не підтримала поправку про додаткові 1,4 млрд грн на фінансування загальнонаціонального телемарафону.

І могло б здатися, що це подвижки в бік справедливості. Але де там! За інсайдерською інформацією, ОП готується збирати ще один медіапул із числа тих, кого залишив без роботи Рінат Ахметов, відмовившись від медійного бізнесу. Значить, тепер уся увага — туди.

Скільки ще внутрішніх смислів нам потрібно переоцінити, щоб вигребти все лайно? І корупція, і контент, що бажає бути якіснішим, і «неспроможність» аналізувати без медіаманіпуляторів кремля.

Але змогла ж співачка Тіна Кароль послати за відомим курсом корабля псевдоопозиційну до кремля ксенію собчак за її висловлювання: «Бандерівці творили страшні речі — це правда, і батальйон «Азов» — типові нацисти»!

Чому ж наші політики, які сьогодні мають бути взірцем стійкості української позиції, не виплекали в собі детектор лайна щодо власних патріотичних ЗМІ та медіаповій загарбників?

То кому війна?