Відновлювати чи ні: у Харкові назріває протистояння через долю історичної будівлі ХОДА

09.06.2022
Відновлювати чи ні: у Харкові назріває протистояння через долю історичної будівлі ХОДА

Якщо зараз буде знесено будівлю Харківської ОДА, то що завадить не зносити старовинні будівлі. (facebook.com/KharkivRegionalStateAdministration)

Будинок ХОДА, на який російський літак 1 березня скинув дві ракети «Іскандер-М», за попередніми даними, відновленню не підлягає.

 

Цю невтішну новину озвучив голова військової адміністрації Олег Синєгубов, посилаючись на висновки спеціальної комісії, що візуально оцінила стан знакової для міста споруди.


Але з цим невтішним «вердиктом» погодилися далеко не всі професійні реставратори. У соціальних мережах одразу ж виникла жвава дискусія, оскільки рішення про Будинок рад може вплинути на долю решти зруйнованих будівель.

 

Наразі в Харкові налічується близько чотирьох десятків пам’яток культури та архітектури, які серйозно постраждали від російських обстрілів. Зберегти їх, на думку зодчих, — це наш обов’язок перед майбутнім поколінням.


«Інтереси пам’ятки повинні захищатися до останнього, навіть якщо це руїна, — вважає архітектор Катерина Кублицька. — Якщо зараз буде знесено цю будівлю, то що завадить не зносити старовинні будівлі? Незважаючи на те, як жахливо виглядають після влучання, вони досить «добре» тримаються! «Аварійний» — не дорівнює «неможливо відновити».


Будинок ХОДА є частиною архітектурного ансамблю харківської площі Свободи. Саме тут розташована перлина конструктивізму — Держпром, що входить до попереднього переліку ЮНЕСКО.

 

Цей факт зобов’язує місто дотримуватися жорстких умов використання цієї території, оскільки кожна будівля тут має свої охоронні зони. Взяти й просто так знести стіни, що лише частково зруйновані, практично неможливо.


«Будинок ХОДА не тільки можна, а й необхідно відновити, — вважає архітектор Володимир Новгородов. — Давайте нарешті жити згідно із законом, а не за чиїмись прим­хами».


Цікаво, що до революції на цьому місці було розташоване двоповерхове приміщення Земських зборів, зведене в стилі неоренесансну.

 

Але всередині 1930-х років особняк повністю перебудували в дусі конструктивізму. У результаті керувати республікою членам ЦК КПУ довелося в прямокутному домі з густо «посадженими» вікнами. Втім під час Другої світової війни цей будинок серйозно постраждав, і його знесли.


Нове будівництво в стилі сталінського ампіру тривало в 1951—1954 роках за проєктом архітекторів Веніаміна Костенка та Володимира Орєхова.

 

Незважаючи на радянську монументальність, у ліпнині цього будинку використовували мотиви українського національного бароко, витинанки саме наших архітекторів і вітчизняні будівельні матеріали. Це неабияк спрощує майбутню реставрацію.


«У нас же немає таких проблем, як у Нотр Дам де Парі чи в будинку парламенту в Лондоні! — вважає Катерина Кублицька. — Нам же ж не потрібно докопуватись до давно забутих технологій і шукати деревину трьохсот­літнього дуба. Це силікатна цегла та бетон. Звісно, зараз у нас скрутні й темні часи. Відновлення спадщини не на часі. Але впадати у крайнощі не варто. Будівлю ХОДА необхідно стабілізувати та захистити від опадів, і вона спокійно дочекається кінця війни».