Перший млинець нанівець: Андрія Шевченка звільнили лише за два місяці роботи у «Дженоа»

20.01.2022
Перший млинець нанівець: Андрія Шевченка звільнили лише за два місяці роботи у «Дженоа»

Перший клубний тренерський досвід Шевченка закінчився достроковим звільненням. (Фото з сайту ua-football.com.)

Ще тиждень тому після поразки прямому конкуренту у виживанні в Серії А — «Спеції» — тренерська кар’єра Андрія Шевченка в «Дженоа» опинилась на волосинці, а після поразки від «Мілана» у Кубку генуезці офіційно оголосили про розірвання угоди з українським фахівцем та його штабом.


Таким чином, перший клубний тренерський досвід в Андрія Миколайовича вийшов недовгим: два місяці — 11 матчів, із них 7 програних і лише одна перемога.

 

Слід визнати, що з самого початку вибір Шевченка на користь «Дженоа» був дуже ризикованим, адже екснаставник української збірної брав до керма кризову, розбалансовану команду без молодих та швидкісних гравців, та ще й календар попереджав, що буде непросто (за цей період генуезці зіграли з усіма італійськими грандами, але лише з «Аталантою» зачепились за очки).

 

Звісно, менеджмент клубу спочатку всіляко підтримував Шеву, а з початку січня почались і обіцяні власниками трансфери, але моментального ефекту вони не дали.


Хай там як, але дещо дивною виглядає різка зміна позиції власників клубу з цілковитої підтримки до швидкого звільнення, коли ситуацію у таблиці ще можна виправити (та й календар далі буде легшим), а трансферне вікно ще не закрилося. Та й експерти визнавали, що гра «грифонів» поступово стає кращою, зокрема «Мілан» дотиснув «Дженоа» в Кубку лише в овертаймі.


Не такими неправдоподібними на цьо­му тлі виглядають чутки про розбіжності щодо кадрового підсилення за кілька днів до відставки: Шевченко, мовляв, вимагав негайного підписання Міранчука з «Аталанти» та Амірі з «Байєра», але власники, як стверджують ЗМІ, чомусь не могли оформити ці угоди.


«Я багато спілкувався з Шевченком. Із комунікацією не було проблем. На жаль, покращення в нашій грі не відбулося, а результати, які дуже важливі для нас, не прийшли. Якоїсь миті ми зрозуміли, що в нас немає достат­ньої енергії для майбутнього матчу з «Фіорентиною». Тому вирішили ухвалити рішення швидко. Ми хотіли бути чесними та відкритими з Шевченком. Швидке рішення часто краще, ніж запізнiле», — сказав генеральний директор «Дженоа» Йоганнес Шпорс. Новачками, за його словами, у клубі задоволені, але продовжать підписувати нових виконавців.


Сам же Шевченко лаконічно прокоментував не менш лаконічну співпрацю з генуезцями.

 

«За ці два місяці з моїм штабом ми зробили все, що могли. Головне, щоб не було соромно дивитись у дзеркало, і я знаю, що можу це робити. Перш ніж піти, я скажу щось важливе про «Дженоа». Я молодий тренер, але дещо досяг у футболі, за свою кар’єру бачив багато стадіонів у всіх куточках світу. Я ніколи раніше не бачив такого стадіону, як «Луїджі Фераріс»: він незвичайний, тому що вболівальники «Дженоа» незвичайні. Ви повинні спробувати врятувати місце в серії А для них. За цих хлопців, які щоразу створюють неймовірну атмосферу і ніколи не кидали нас серед труднощів», — сказав він.

 

Що далі? Андрій Миколайович їде з Генуї не з порожніми руками (за чутками ЗМІ, за дострокове розірвання контракту тренерський штаб отримає до 20 млн євро), але з підмоченою репутацією як тренера.

 

Тому цілком логічною виглядає інформація від італійських видань  про бажання українця взяти паузу та ретельніше обрати новий виклик.

 

А чутки про можливе призначення у польську збірну, схоже, так і залишаться чутками. Принаймні у пресслужбі Польського футбольного союзу спростували інтерес до Шевченка, а їхню національну команду має очолити місцевий фахівець Адам Навалка.


Невдалим вийшов тиждень і для ще одного представника України у Серії А Руслана Маліновського. Його «Аталанта» розписала «суху» мирову з «Інтером», але український хавбек не грав через нові COVID-правила (Руслан ще не вакцинований, а для потрапляння на стадіон потрібен COVID-сертифікат), за цією ж причиною він пропустить і наступний матч проти «Лаціо».


Із перемінним успіхом йдуть справи у наших легіонерів на Туманному Альбіоні. Якщо в «Ман.Сіті» Олександра Зінченка все дуже добре (12 перемог поспіль та величезні шанси на друге поспіль «золото»), то сам Сашко поки не грає через проблеми зі здоров’ям.

 

Уперше в цьо­му році більше 10 хвилин на полі отримав форвард «Вест Хема» Андрій Ярмоленко, але його гол скасували через офсайд у партнера, а лондонці поступились «Лідсу».


Натомість Віталій Миколенко після першого матчу за «Евертон» у Кубку дебютував і в АПЛ. Дебют вийшов такий собі: «іриски» програли останній команді чемпіонату, як підсумок — відставка головного тренера Рафи Бенітеса.

 

Тож доводити свої претензії на місце у старті ексдинамівцю доведеться уже новому наставнику (серед головних претендентів на цю посаду в «Евертоні» — Уейн Руні та тренер бельгійської збірної Роберто Мартінес).


Навіть попри відсутність ігрової практики, перший трофей у «Реалі» завоював наш голкіпер Андрій Лунін. «Галактіос», обігравши «Барсу» та «Атлетик», стали володарями Суперкубка Іспанії, а Андрій в обох матчах залишився у запасі (у воротах звично стояв Тібо Куртуа).