Здобувши в минулому році в Таллінні звання абсолютної чемпіонки Європи, на Таїсію Онофрійчук в болгарській Варні чекало непросте завдання по захисту чемпіонського титулу.
На старті сезону прима української художньої гімнастики виглядала яскраво та впевнено, послідовно вигравши етапи Кубка світу в Софії та Баку.
Водночас змагатися у Варні українській гімнастичній збірній довелося в атмосфері повернення на килим спортсменок з РФ та Білорусі під своїми національними прапорами, і це викликало в таборі синьо-жовтої команди обурення, протест та шок.
Віцепрезидент вітчизняної гімнастичної федерації Стелла Захарова назвала таке рішення європейських спортивних функціонерів ударом нижче поясу.
«Українська федерація гімнастики висловлює свій категоричний протест та глибоке обурення у зв’язку з нещодавнім рішенням Виконавчого комітету Європейської Гімнастики щодо допуску спортсменів, тренерів та офіційних осіб з Росії та Білорусі до міжнародних змагань під їхніми національними символами. Повернення представників країн-агресорів під національними прапорами на міжнародну арену є неприпустимим. Ми висловлюємо тверде сподівання, що Генеральна асамблея Європейської Гімнастики виявить високу відповідальність за європейські цінності та мудрість і не затвердить це рішення Виконавчого комітету», — йшлося у відкритому зверненні УФГ до спортивної спільноти напередодні старту ЧЄ у Варні.
Однак прийнятого рішення ніхто не скасував, тож українських гімнасткам довелося змагатися у Болгарії під великим психологічним тиском і у свій спосіб висловлювати протест.
Приміром, українські юніорки Софія Країнська та Варвара Чубарова, зійшовши у Варні на п’єдестал пошани разом із представницею РФ, під час виконання гімну її країни на знак протесту закрили свої очі та вуха.
Загалом, на гімнастичному ЧЄ-2026 українські юніорки здобули три нагороди.
Натомість у континентальних змаганнях сеньйорок Україні вдалося вибороти лише одну нагороду.
Лідерці «синьо-жовтих» Таїсії Онофрійчук змагатися поруч з росіянками та білорусками було дуже непросто.
У кваліфікації з багатоборства вона показала лише 13-й результат, паралельно відібравшись лише до одного з чотирьох малих фіналів (у вправах з м’ячем).
Натомість у безпосередній боротьбі за абсолютний титул чемпіонки Європи-2026 Онофрійчук виглядала значно впевненіше. Першу частину великого фіналу, за підсумками котрого число претенденток на медалі скорочувалося з 20 до 10, Тая завершила в призовій трійці.
Після виконання вправ з обручем та м’ячем вона мала третю суму балів. Вище за неї у проміжному протоколі знаходилися чинна олімпійська чемпіонка Дар’я Варфоломєєв з Німеччини та титулована господарка змагань, віцечемпіонка світу-2025 Стіліана Ніколова.
А позаду українську приму пресингували білоруска Гарнасько та росіянки Ільтерякова й Борисова. Проте Таїсія цей неймовірний тиск у другій серії фіналу витримала.
За вправи з булавами вона отримала третю за рейтингом оцінку, її роботу із стрічкою судді оцінили другим за величиною поміж усіх фіналісток балом. Тож сумарний результат Онофрійчук залишився третім (117,150 бала). Так само залишилися незмінними й лідерські позиції Варфоломєєв (120,150) та Ніколової (118,750).
При цьому здобуток іншої української грації Поліни Каріки у багатоборстві вийшов зовсім скромним — лише 20-е місце. А свій єдиний фінал в окремих видах, з м’ячем, Онофрійчук завершила шостою.
На минулому чемпіонаті Європи в активі Таїсії було одразу п’ять нагород. Утім, враховуючи контекст цьогорічного континентального форуму, цінність здобутої нею «бронзи» виглядає ніяк не менше, ніж попередні здобутки.
При цьому Онофрійчук стала першою за десять років українською гімнасткою, котра двічі поспіль здобула медаль у багатоборстві на чемпіонаті Європи.