Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Де і коли Павло Чубинський написав вірш, який став державним гімном
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
Майже 70-літня повстанська поштова листівка, видана закордонним представництвом УГВР у Німеччині в 1952 році. (Фото Романа ЯКЕЛЯ.)
У музеї-майстерні, який, по суті, є комунальною установою Теребовлянської міської ради, представлено понад 50 поштових конвертів, листівок та марок до новорічно-різдвяних свят.
Більшість цих експонатів з’явилися вже в незалежній Україні, а також у 1990—1991 роках, коли тоталітарний режим послабшав і в Україні були легалізовані церкви різних християнських конфесій.
Представлено і так звані «першоднівки» з марками, які Укрпошта випускає невеликим тиражем до визначних дат, здебільшого для колекціонерів. Зображено свято Нового року, Різдва Христового, східний календар.
«Цінними на виставці є повстанські листівки, особливо оригінальна, надрукована у 1952 році в Німеччині закордонним представництвом Української головної визвольної ради, — розповідає директор музею Ярослав Ярошевський.
— На ній напис: «Купуючи листівку — допомагаєш воюючій Україні», державна марка і марка Української підпільної пошти. Поряд із цією — три копії повстанських листівок. На всіх цих листівках зображені воїни УПА з гвинтівками, біля багаття, також є тризуб і Вифлеємська зірка. Ці листівки-копії мешканцям Теребовлянщини присилали родичі з Канади, і частину з них вони передали в 1970—1990-х роках у колишній районний історико-краєзнавчий музей».
Оригінальну повстанську листівку віддав у музей мешканець села Семенів Ігор Слободян.
Частину експонатів надіслала українська діаспора з Канади. Наприклад, батьки пана Ярослава отримали канадські марки, видані у 1998 році до 1000-ліття хрещення Русі-України. На них зображені Богородичні ікони зі Східної Європи та різних міст Країни Кленового Листя.
Декілька марок присвячені народженню Ісуса Христа. Поряд — конверт-«першоднівка» зі спеціальним штампом і малюнком тризуба. На виставку потрапили і різдвяні листівки з гуцульськими мотивами, які теж любили зображати канадські українці.
На виставці є німецькі та чеські рідзвяні листівки. Особливу увагу привертає поштівка зі столиці Чилі Сантьяго, датована груднем 1966 року і написана польською мовою. Син звертався до матері, турбуючись про її здоров’я, і сповіщав, що працює в тому коледжі, що й раніше, уже як професор.
Директор музею доповнив виставку двома десятками поштових марок з власної колекції. Вони видані в різних країнах — Бельгії, Швеції, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії і навіть в острівній державі Антигуа і Барбуда.
Поруч і «Козаки» — перша українська марка з доповненою реальністю. Вона містить QR-код. Якщо його відсканувати смартфоном і запустити, то названі персонажі оживають і вітають глядача з Різдвом.
Виставці додають розмаїття святкові «оздоби», більшість з яких походить з відомої колись в Україні Теребовлянської фабрики ялинкових прикрас.
Вона зародилася ще наприкінці 1940-х років із цеху розфарбовування іграшок при райпобуткомбінаті й до 1980-х переросла у потужне підприємство, де працювало 1 тис. 400 осіб. Приватизація у «лихі дев’яності» поховала фабрику, і нині від неї залишилися самі руїни.
На виставці екзотичним є скляне ялинкове намисто із зірочками, яке випускали на фабриці ще у 1960 — на початку 1970-х років. А різнокольорові бомби (частина — із заглибленнями), бурульки, звірята — це ті прикраси, без яких пізніші покоління не уявляли собі новорічної ялинки. Живу історію ялинкових прикрас підсилюють світлини працівників фабрики в різні періоди її історії.
Окрім скляних іграшок, підприємство випускало Дідів Морозів, Снігурок та ялинки.
«Ось цього Діда Мороза мені вдалося викупити в інтернеті на аукціоні, — розповідає директор музею-майстерні Ярослав Ярошевський. — Цінним є те, що він придбаний з рідною коробкою, на якій проштампована дата — 1960 рік. А Снігурка — із 1982 року. На її коробці, крім дати, є навіть прізвище пакувальника — Кіцак. І поряд — штучна ялинка випуску 1992 року з рідною коробкою. З інструкції для складання ялинки видно, що вона дійсно випущена на Теребовлянській фабриці ялинкових прикрас».
Виставка у Теребовлянському музеї-майстерні діятиме до 21 січня.
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
Поблизу Києва, де була президентська резиденція «Межигір’я», відкрилася вулична виставка «Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії». >>
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>