Тарасу від Івана. До 120-річчя Івана Шевцова — людини, яка збудувала й відкрила пам’ятник Кобзареві у Києві
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Будівля ратуші вже тривалий час перебуває на реставрації; скульптурні композиції та частини пошкоджених статуй потребують консервації та реставрації (Архівне фото.)
Скульптури з Бучацької ратуші на Тернопільщині внесено до переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення.
Оприлюднила цей перелік Europa Nostra — загальноєвропейська федерація асоціацій, створена з метою популяризації й захисту культурної спадщини і природного середовища, а відбирала об’єкти міжнародна консультативною група, до складу якої входять експерти з історії, археології, архітектури, консервації, аналізу проєктів i фінансів у рамках Програми «7 в найбільшій небезпеці-2022» (7 Most Endangered Programme 2022).
Бучацька ратуша, зведена в середині XVIII століття у стилі бароко та рококо (архітектор Бернард Меретин), унікальна тим, що її скульптором був славнозвісний Іоанн Георг Пінзель, якого називають Мікеланджело українського бароко.
Саме його геніальними творіннями була прикрашена будівля, однак вони дуже постраждали у великій пожежі 1865 року, а далі свою чорну справу робила вже людська байдужість... Згідно з архівними джерелами, всього фасад свого часу прикрашали 14 статуй-образів з біблійної та античної міфології.
Частково збереглося з них 9, такі, зокрема, як «Геракл роздирає пащу Немейському левові», «Геракл убиває Лернейську гідру», фігури бога морів Посейдона та легендарного Давида, що переміг велетня Голіафа. Зараз на самій ратуші немає жодної скульптури, їхні фрагменти зберігаються у виділеному Бучацькою міською радою приміщенні.
Будівля ратуші вже тривалий час перебуває на реставрації; скульптурні композиції та частини пошкоджених статуй потребують консервації та реставрації спеціальними методами із залученням знавців та чималих коштів.
Тому за ініціативою небайдужих громадських активістів міська рада Бучача і подала номінацію «Скульптурні композиції Бучацької ратуші» до Програми «7 в найбільшій небезпеці»-2022.
Ця програма надає гранти у 10 тисяч євро для кожного об’єкта, внесеного в перелік, «з метою посприяти здійсненню узгодженої діяльності для порятунку об’єкта, що є в небезпеці».
У більшості випадків перелік таких об’єктів слугує каталізатором і стимулом для мобілізації необхідної державної або приватної підтримки, включаючи фінансування. Тобто з’явилася чергова надія (чи не остання?) врятувати шедеври Пінзеля.
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>