І «родина Путіна»: у Варшаві відбулася зустріч ультраправих політиків з усієї Європи

Минулої суботи, 4 грудня, у Варшаві відбувся саміт ультраправих політичних лідерів Європи, яких об’єднує мета реформування (руйнації) Європейського Союзу в його теперішній формі, в якій вони багато в чому суголосні з володарем Кремля Володимиром Путіним.

У цій зустрічі взяли участь, зокрема, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, віцепрем’єр та очільник правлячої в Польщі партії «Право і справедливість» («ПіС») Ярослав Качинський, який одночасно виступав організатором та господарем цього збіговиська, лідерка французької партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен, угорський прем’єр та лідер правлячої в Угорщині партії «Фідес» Віктор Орбан, а також лідер іспанської партії Vox Сантьяго Абаскаль. Загалом на цьому саміті були присутні представники 15 європейських ультраправих політичних сил.

Формально учасники варшавської зустрічі обговорювали майбутнє ЄС та можливу реформу Євроспільноти. Депутат з польської провладної партії «ПіС» Бартломєй Врублєвський заявив, що спільним знаменником для всіх учасників цієї зустрічі є «традиційні цінності»: «Це спроба досягти порозуміння дуже різними політичними силами в Європі, які ми загально можемо назвати консервативними і правими. Це дуже різні угруповання. Елементом, який їх об’єднує, є, власне, переконання в необхідності зберігати вірність тим цінностям, що лягли в основу Європейського Союзу, тобто такого Євросоюзу, якого хотіли Конрад Аденауер, Гаспарі, Шуман. Європи, що спирається на традиційні цінності».

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький додав про «поворотний момент в історії Європи, Європейського Союзу та суверенних держав-членів ЄС».

Важливо «покласти край узурпації, яка концентрує владу в руках європейських еліт», додав він.

Депутатка від партії «Польща 2050» Ганна Гілль-Пьонтек звернула увагу в своєму коментарі на те, що серед учасників суботньої зустрічі переважали європейські прихильники Володимира Путіна:

«Ця зустріч, на жаль, є, на мою думку, проявом включення нас, поляків, до такої дуже небезпечної родини Путіна. А в ній нам зараз у Європі аж ніяк не можна опинитися не лише з огляду на загрози на нашому кордоні з Білоруссю, а й з огляду на те, про що говорив пан прем’єр під час зустрічі, на яку нас до Канцелярії голови Ради міністрів запросив, тобто про ту загрозу, яка кожної миті може переродитися у збройний конфлікт між Україною та Росією».

У Варшаві вкрай праві політики зіткнулися з акцією протесту. Демонстранти назвали учасників форуму зрадниками.

Аналітик Войцех Пшибильський вважає зустріч маркетинговою стратегією, покликаною створити ілюзію єдності, якої насправді не існує: «Все це було затіяно з однією метою — підвищити свою популярність. У цих людей і партій усе ж таки різні завдання та ідеологія, але вони намагатимуться триматися разом так довго, як тільки зможуть, заради того, щоб зрештою не опинитися на узбіччі на наступних виборах до Європейського парламенту».

Зустріч у Варшаві, ймовірно, завершиться оприлюдненням спільної заяви всіх учасників. Провідним мотивом у ній є створення в Європарламенті єдиної фракції, на противагу найчисельнішій та провідній наразі політичній силі Європарламенту — Європейській народній партії. Відповідну декларацію європейські праві підписали ще в липні минулого року, а за результатами зустрічі в Варшаві прописали окремі конкретні кроки до її реалізації.

На цей час в європейській парламентській асамблеї погляди вкрай правої частини політичного спектра представляють дві фракції: «Ідентичність та демо­кратія», куди входять французьке «Національне об’єднання» Марін Ле Пен та італійська «Ліга» (раніше відома як «Ліга Півночі») Маттео Сальвіні, а також «Європейські консерватори та реформісти», членами якої є правляча у Польщі партія Право і справедливість», іспанська Vox та італійська «Брати Італії».

У парламенті ЄС колеги Ле Пен по партії «Національне об’єднання» та члени італійської «Ліги Півночі» сидять разом у правопопулістській групі «Ідентичність і демократія», до якої також належить сумнозвісна німецька партія з трохи нацистським забарвленням «Альтернатива для Німеччини».

До того ж 4 грудня, коли у Варшаві відбувалося збіговисько ультраправих, глава французького столичного регіону Іль-де-Франс Валері Пекресс здобула перемогу в другому турі праймеріз правої партії «Республіканці» і боротиметься за пост президента Франції.

За підсумками голосування вона обійшла депутата Національних зборів Еріка Сьотті, набравши майже 61% голосів.

Таким чином у ле Пен вибито ще один виборчий козир, який поділяли багато француженок і французів, а також, що «настав час на появу у Франції першої жінки на посаді президента».

Валері Пекресс має всі задатки потіснити Марін Ле Пен і стати на виборах №2, тобто головною суперницею Еммануеля Макрона на квітневих перегонах.