Тарасу від Івана. До 120-річчя Івана Шевцова — людини, яка збудувала й відкрила пам’ятник Кобзареві у Києві
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
На місці розкопок. (Фото Борщівського обласного комунального краєзнавчого музею.)
У полі поблизу села Озеряни Борщівської територіальної громади, що на півдні Тернопільщини, виявлено стародавню кам’яну гробницю з людськими останками.
Її знайшли під час проведення сільськогосподарських робіт місцеві жителі Дмитро Витрикуш та Андрій Бойчук, відтак повідомили про знахідку співробітникам Борщівського краєзнавчого музею.
Як повідомляється на офіційній сторінці цього закладу у фейсбуці, команда археологів під керівництвом директора музею Михайла Сохацького відразу обстежила територію та взяла її під охорону.
І вже наступного дня, спільно з фахівцями Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, розпочали там наукові дослідження.
«За попередніми оцінками, дослідники припускають, що поховальний об’єкт залишили після себе представники культури кулястих амфор (IV-III тисячоліття до нашої ери), — йдеться у дописі на сторінці музею. — Про це свідчить кістковий матеріал, який поміщений у кам’яну скриню з червоного пісковика... Виявлено кістковий матеріал щонайменше трьох осіб, масивні кістки тварин, 10 керамічних амфор, крем’яну сокиру, скребок, намистини з кістки та бурштину. Більше інформації буде отримано за результатами лабораторних досліджень».
Як розповіла Укрінформу та «Суспільному Тернопіль» директорка Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марина Ягодинська, поховані у знайденій гробниці — молоді люди, які «лежали буквально втиснутими у саркофаг, крайні з них — із піднятими попри кам’яні стінки гробниці руками, що трапляється досить рідко».
Сама ж знахідка періоду культури кулястих амфор на Тернопільщині далеко не перша. Попередню подібну було виявлено також під час сільськогосподарських робіт у квітні цього року, приблизно за 50 кілометрів від нинішньої, біля села Білий Потік Чортківського району.
Коментуючи ту весняну знахідку в інтерв’ю сайту «Дивись.info» , відомий львівський археолог, доктор історичних наук Микола Бандрівський так повідомляв про культуру кулястих амфор:
«Сліди перебування цієї культури виявлені на півночі Львівщини, Тернопільщині, Хмельниччині і ланцюжком тягнуться до Подніпров’я. Що це була за культура, до якого фізичного типу належали її носії, важко сказати. Є антропологічні реконструкції Михайла Герасимова — московського антрополога повоєнного часу. Можемо сказати, що це індоєвропейці, вони нічим (у тому числі ніякими фізіогномічними особливостями) зовні не відрізнялися від нас, сучасних європейців.
Дуже цікавим феноменом цієї культури є те, що ми на 99% знаємо про неї винятково з матеріалів, які походять iз могильників. Дослідникам надзвичайно рідко вдається натрапити або спеціально відшукати сліди поселення культури кулястих амфор. Кераміка дуже рідко зустрічається поза такими підплитовими гробницями. І тому вся наша інформація походить iз гробниць...».
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>