Тарасу від Івана. До 120-річчя Івана Шевцова — людини, яка збудувала й відкрила пам’ятник Кобзареві у Києві
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Іда Фінк. (Архівне фото)
Перший міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Повернення Іди Фінк» відбувся в історичному місті Збараж (у Замковому палаці та костелі святого Антонія) на Тернопільщині, де свого часу народилася і деякий час проживала відома світові і мало відома донедавна на своїй батьківщині талановита письменниця з трагічною долею.
Іда Фінк (Ландау) з’явилася на світ 11 січня 1921 року в заможній та освіченій єврейській родині.
На початку Другої світової разом з багатьма іншими євреями потрапила в гетто, де їй лише завдяки випадку вдалося врятуватися. Пережити війну допомогли підроблені польські документи, відтак у 1957-му разом з чоловіком і дочкою емігрувала до Ізраїлю.
Жінка багато років працювала в меморіалі Яд Вашем, записуючи розповіді євреїв, які пережили Голокост. Цій тематиці була присвячена і майже вся її літературна творчість.
Зокрема, роман «Подорож» та збірки оповідань «Латка часу», «Сліди», «Відпливаючий сад». Іду Фінк відзначено літературними преміями кількох країн — Анни Франк у 1985 році (Голландія), меморіалу Яд Вашем у 1995 році (Ізраїль), польського PEN -клубу в 2003 році і Пінхаса Сапіра у 2007 році.

Фото зі сторінки
у фейсбуці «Рік Іди Фінк
на Тернопіллі».
Фестивалем у Збаражі письменницю вперше вшановано в Україні на державному рівні (раніше, на честь її столітнього ювілею, 2021-й було оголошено на Тернопільщині роком Іди Фінк).
Основними подіями дводенного проєкту стали презентація збірки оповідань письменниці українською мовою «Сад відпливає», оголошення імені першого лауреата Літературної премії імені Іди Фінк «Творчість заради порозуміння між людьми та народами» та відкриття меморіальної дошки на будинку, де проживала родина Ландау.
Одна з інформаційних панелей була присвячена літературі про трагедію Голокосту в Галичині.
Організаторами та партнерами дійства виступили громадські організації «Вільний світ», «Гельсінська ініціатива — ХХІ», ЕГО «Зелений світ», Збаразька міська рада, Тернопільська обласна державна адміністрація, Національний заповідник «Замки Тернопілля» та Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку.
У ньому взяли участь, зокрема, донька письменниці Мірі Наґлєр, перекладачка творів Іди Фінк українською, публіцистка і редакторка Наталка Римська, дослідник життя та творчості письменниці, історик і літературознавець Бартоломей Крупа.
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>