Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Іда Фінк. (Архівне фото)
Перший міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Повернення Іди Фінк» відбувся в історичному місті Збараж (у Замковому палаці та костелі святого Антонія) на Тернопільщині, де свого часу народилася і деякий час проживала відома світові і мало відома донедавна на своїй батьківщині талановита письменниця з трагічною долею.
Іда Фінк (Ландау) з’явилася на світ 11 січня 1921 року в заможній та освіченій єврейській родині.
На початку Другої світової разом з багатьма іншими євреями потрапила в гетто, де їй лише завдяки випадку вдалося врятуватися. Пережити війну допомогли підроблені польські документи, відтак у 1957-му разом з чоловіком і дочкою емігрувала до Ізраїлю.
Жінка багато років працювала в меморіалі Яд Вашем, записуючи розповіді євреїв, які пережили Голокост. Цій тематиці була присвячена і майже вся її літературна творчість.
Зокрема, роман «Подорож» та збірки оповідань «Латка часу», «Сліди», «Відпливаючий сад». Іду Фінк відзначено літературними преміями кількох країн — Анни Франк у 1985 році (Голландія), меморіалу Яд Вашем у 1995 році (Ізраїль), польського PEN -клубу в 2003 році і Пінхаса Сапіра у 2007 році.

Фото зі сторінки
у фейсбуці «Рік Іди Фінк
на Тернопіллі».
Фестивалем у Збаражі письменницю вперше вшановано в Україні на державному рівні (раніше, на честь її столітнього ювілею, 2021-й було оголошено на Тернопільщині роком Іди Фінк).
Основними подіями дводенного проєкту стали презентація збірки оповідань письменниці українською мовою «Сад відпливає», оголошення імені першого лауреата Літературної премії імені Іди Фінк «Творчість заради порозуміння між людьми та народами» та відкриття меморіальної дошки на будинку, де проживала родина Ландау.
Одна з інформаційних панелей була присвячена літературі про трагедію Голокосту в Галичині.
Організаторами та партнерами дійства виступили громадські організації «Вільний світ», «Гельсінська ініціатива — ХХІ», ЕГО «Зелений світ», Збаразька міська рада, Тернопільська обласна державна адміністрація, Національний заповідник «Замки Тернопілля» та Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку.
У ньому взяли участь, зокрема, донька письменниці Мірі Наґлєр, перекладачка творів Іди Фінк українською, публіцистка і редакторка Наталка Римська, дослідник життя та творчості письменниці, історик і літературознавець Бартоломей Крупа.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
У всі часи існування імперії зла міф про так звану велику російську культуру використовувався, і треба зазначити, небезуспішно, як один із засобів експансії агресивного повзучого, як гадина, «рускава міра». >>