Містерія і древо: в Україні продовжують вшановувати Івана Миколайчука у рік його 80-ліття

У столичному театрі «Сузір’я» фотовиставкою нагадують про цьогорічне 80-ліття знакового актора Івана Миколайчука, який пішов у засвіти ще зовсім молодим у 1987 році.

Утім він устиг зіграти аж 34 ролі, написати 9 сценаріїв та втiлити дві режисерські роботи. А «Тіні забутих предків» (1965), де перевтілився в Івана Палійчука, назавжди ввійшли до золотого фонду світової кінематографії.

Упорядковував фотовиставку «Тисяча снопів вітру. Життя після смерті» відомий кінооператор, який iз режисером Іваном Миколайчуком знімав знаменитий «Вавилон ХХ» (1979) за мотивами роману Василя Земляка «Лебедина зграя». Окремі представлені світлини зробив, власне, Юрій Гармаш.

Де був Іван Миколайчук — там створювалася магія, каже кінознавець Сергій Тримбач, який представив на відкритті фотовиставки свою нову книгу «Іван Миколайчук. Містерія життя».

«Сьогодні важко уявити, що другокурсника театрального інституту імені Карпенка-Карого запрошують одразу у дві картини на головні ролі, — розмірковує Сергій Васильович. — Причому в обох випадках уже були затверджені актори. В одному — Юхтін, прекрасний російський актор. Я тільки недавно прочитав: коли Параджанов показав йому проби з Миколайчуком, — він відразу сказав, що відмовляється: «Знімай цього!» У другому — Микола Губенко з України, який відмовився грати українською мовою у кадрі. Володимир Денисенко навіть пропонував зіграти роль поету Дмитру Павличку».

Кінознавець повідомив, що нещодавно «Тіні забутих предків», «Камінний хрест», «Вечір на Івана Купала» та «Білий птах із чорною ознакою» показали на міжнародному фестивалі в Пекіні у програмі ретроспективи українських фільмів.

У трьох із них головні ролі виконала присутня на відкритті фотовиставки у Києві Лариса Кадочникова. І так само в трьох­ із названих — Іван Миколайчук. Два фільми з названої кінокласики — робота оператора Юрія Іллєнка.

Йшлося і про пісенну сутність Івана Миколайчука. Одна з трьох неперевершених співачок тріо «Золоті ключі», створення якого, по суті, ініціював актор, — Валентина Коротя-Ковальська представила книжку «Пісенне древо Івана Миколайчука», яка існує ще лише у двох примiрниках. Один із них — у Чернівцях. Їх встигали видрукувати до 3 серпня — ювілейного дня народження актора.

З кожним роком харизма Івана Миколайчука, геніальність і велич якого вже канонічні, набирає нових відтінків. А розгадувати таємницю феномену народженого в Чорториї Чернівецької області самородка можна безкінечно.