На Харківщині археологам пощастило знайти унікальну усипальницю часів Салтівської культури

Древню Салтівську культуру, що на Харківщині, історики досліджують уже понад 120 років, але ці унікальні місця й досі приносять цінні артефакти.

Днями керівник експедиції, організованої Національним університетом імені В. Каразіна, Валерій Скирда повідомив про черговий успіх.

Дослідникам удалося виявити усипальницю, датовану ІХ століттям, яку не встигли пограбувати чорні археологи.

Останній раз така удача траплялася 15 років тому.

«Це — сімейне поховання, — каже Валерій Скирда. — Тут знайшли тіла чотирьох людей: одного чоловіка, двох жінок та дитини. Жили вони у IX столітті. Дивує, що тут збереглися залишки дерева, а також фрагменти шкіряного взуття на ногах мужчини. Це справді велика рідкість. Сподіваюся, реставратори зможуть iз ними попрацювати».

Інші знахідки досить однотипні, але вони свідчать про те, що і в ті давні часи наші предки зналися на моді.

Зокрема, в катакомбній могилі добре збереглися бронзові вироби, золоті сережки і ґудзики, які жінки використовували як прикраси.

Тут же виявили різні знаряддя праці, давню вушну паличку і велику кількість монет часів існування Хазарського каганату.

За словами Валерія Скирди, навколо села Верхній Салтів розташованi чотири великi могильники, але точні кордони поселення древніх аланів встановити й досі не вдалося. Йдеться про залишки городища з кам’яними мурами.

В його укріпленій частині жила адміністрація та військові. А у двох селищах, розташованих навколо, мешкали звичайні ремісники та люди, що займалися сільським господарством.

Пощастило на рідкісні артефакти і дослідникам Маріупольського державного університету. Недавно їм вдалося у кургані епохи пізньої бронзи між селами Стародубівка та Комишувате знайти одразу два поховання скотарів.

«Зазвичай у зрубних могилах знаходиться до десятка поховань, — повідомив керівник експедиції Сергій Небрат. — Тому ми здивувалися, що тут їх лише два. Але, оскільки за деякими ознаками вони помітно відрізнялися від решти, ми дiйшли висновку, що йдеться про поховання лідерів того часу, вождів».

Поруч з кам’яною могилою, що має назву «циста», виявили ще одне заховання, до якого родичі покійних поклали горщик з м’ясною їжею та дерев’яну чашу, прикрашену бронзовою оковкою. На думку вчених, цю знахідку можна назвати, без перебільшення, унікальною.

А в місті Коростень Житомирської області під час розкопок археологи виявили велику кількість артефактів, датованих XVII-XVIII століттям, а також матеріали давньоруських часів та кам’яного віку. Особливу цінність мають гончарний посуд та монети.

За словами керівника експедиції Андрія Петраускаса, Коростень для істориків цікавий тим, що тут, iмовірно,  розташованi залишки чотирьох древніх городищ.

«На них звертали увагу і попередні дослідники, — каже він, — але цього разу вдалося виявити фрагмент напівзасипаної впадини, що має всі ознаки захисного рову».

Саме тому робота тут має продовжуватися далі.