Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
До мантр тяжіють: «Ми народ один!»
Симптом серйозний. Вік бере своє.
«Один народ!» Хоча не просто тин,
а ціла прірва вже між нами є.
Ще й гумору відсутнє почуття:
«Ні, здерти не дамо ми триколор
з кремлівських бань!» За це, мовляв, життя,
як треба, покладемо. «Тризуб — зло!»
Ще й «бацька» вторить карликам у такт
про те, що «тане» незалежність геть,
немов це очевидний дуже факт.
Ллє сльози крокодилячі ущерть...
Недоуків, однак, все менш і менш,
які маразм сприймають усерйоз...
Історії змете цю нечисть смерч,
хоч очисних ми зачекались гроз.
Микола ЦИВІРКО
Київ
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Продаємо голос владам, делегуємо питання
Компетенція і досвід — вимагають виконання >>
Санкції на Богдана мені не зміг обґрунтувати чи пояснити реальними фактами жоден юрист та депутат. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>