У «Гетьманській столиці» в Батурині відкрили музейний комплекс «Козацький двір» — чому варто відвідати

Музейний комплекс «Козацький двір» — обійстя станового заможного козака кінця ХІХ століття офіційно відкрито в Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» у Батурині Чернігівської області.

Це єдина музейна реконструкція станового козацтва тих часів Чернігівської та Полтавської губерній. Контури цих територій, власне, відтворювали межі Гетьманщини, анексованої 1782 року.

Стан козацтва, який у ХIХ столітті сягав 2 мільйонів осіб, відповідав правобережному поняттю «шляхтич», людина лицарського стану, уточнює дослідник історії Ростислав Мартинюк.

«Два мільйони дрібних українських шляхтичів? У часи Тараса Шевченка і Миколи Костомарова? Еге ж, не всім же кріпаками бути. Точніше, якщо й бути, то абсолютній меншости на Чернігівщині й Полтавщині, — додає він. — Проте й зараз офіційна історична наука експлуатує оце все кріпацтво і селянство відносно колективного образу українців.

І тільки Батурин пішов війною проти цього ідіотизму, задіявши найвагоміший аргумент — наукову реконструкцію побуту української шляхти ХІХ століття. Всі на шляхетські ґрунти Гетьманщини! Прихиліть коліно перед дерев’яною брамою хати козака...»

Задум створити окремий інтерпретаційний музей «Козацький двір» виник ще шість років тому. Нині, після кропіткого облаштування будівель, збирання і реставрації ужиткових речей, кожен бажаючий може там трохи «пожити» життям заможної козацької родини.

У тогочасному антуражі можна допомогти господині змолоти борошна на ручному млині, потовкти просо в ступі чи поносити воду на коромислі, або назбирати лікарських трав, пофарбувати тканину, попрасувати (зрозуміло, не електропраскою) тощо.

Головною амбітною метою колективу заповідника було не просто відкрити новий музей, а зробити його «живим». Щоб було присутнє відчуття епохи пост­гетьманського періоду, щоб — переступивши поріг — відвідувачів наповнило відчуття тепла, затишку і рідної домівки.

«Входини» в козацьку хату відбувалися з дотриманням усіх українських традицій кінця ХІХ століття. А ще — віншували всіх благодійників, дарувальніків та поціновувачів історії, які допомогли зробити, облаштувати і надати життя новому музею.

Хату, яка стоїть на своєму місці неподалік майдану Гетьманської Слави, заповіднику в 2016 році подарував доброчинець Євген Сур, який фінансово долучився й до наступних робіт з облаштування музею.

«Важливо, що хата розташована не десь, а поряд із батуринською Цитаделлю, в пішій доступності від інших об’єктів заповідника і навіть у межах його охоронної зони, — акцентує директорка НІКЗ «Гетьманська столиця» Наталія Реброва. — Це удача, що ми отримали цей об’єкт у такому зручному і привабливому місці».

Тож в історичному центрі Батурина відвідувачі потраплятимуть відразу в часи, коли після скасування кріпосного права 1861 року селянство нарешті трохи вільніше дихнуло, утім українцям у Російській імперії не стало особливо краще жити.

Однак наші козаки свято берегли у своїх родинах й оточенні Україну, її культуру й традиції, пам’ять про предків, які з гетьманом Мазепою боронили волю.

Відтепер у робочі дні кожен охочий попередньо може замовити екскурсію до музейного комплексу «Козацький двір».