Де гостювали відомі авангардисти: столітня дача купця Синякова в Красній Поляні стане музеєм

На Харківщині, в селі Красна Поляна Зміївського району, невдовзі з’явиться новий музей під назвою «Мекка футуризму».

Цей мистецький заклад наразі пройшов усі стадії юридичної реєстрації і має затверджений проєкт відбудови знаменитої садиби.

Як «Україна молода» вже повідомляла, йдеться про дачу харківського купця Синякова, доньки якого на початку ХХ століття дружили з багатьма відомими авангардистами.

У цьому скромному будиночку свого часу побували Борис Пастернак, Велимир Хлєбніков, Володимир Маяковський, Сергій Єсенін, Богдан Божедар, Микола Асєєв та багато представників тоді нової мистецької течії.

Тривалий час ця історична пам’ятка перебувала в повному занепаді. Ідея створити тут музей виникла чотири роки тому, коли Красну Поляну відвідав відомий британський арт-дилер, галерист і колекціонер Джеймс Баттервік.

Він добре знає історію харківських футуристів, тому природно зацікавився садибою Синякових. Днями він побував тут знову і вкотре підтвердив свою обіцянку подарувати на відкриття музею картину  Марії Синякової-Уречиної, яка ввійшла в історію мистецтва як «ікона футуризму».

На сьогодні вже є затверджений проєкт реставрації інтер’єру будинку, а також план заміни вікон і даху. Окрім меморіального значення, дача харківського купця має і велике архітектурно-художнє значення, оскільки є взірцем дерев’яних паркових садиб кінця ХІХ століття.

Нині це єдина будівля такого типу, що збереглася на Зміївщині. Саме тому тут створюватимуть музейний комплекс, який включатиме чималу мальовничу територію. Усі дозвільні документи майбутній мистецький заклад уже має.

Стало відомо також, що «Мекка футуризму» буде філією Зміївського краєзнавчого музею. Опікуватимуться садибою два співробітники.

З’являються у Красній Поляні й нові музейні експонати. Просто під порогом будинку недавно знайшли кілька цікавих артефактів, а одна з приватних фірм виготовила меблі, стилізовані під інтер’єр ХІХ століття.

Стара пічка збереглася тут фактично в первинному вигляді разом з автентичною  ліпниною на стелі.

Колекція майбутнього закладу поповнилася також оригінальною купчою від 1903 року, яку Михайло Синяков отримав після купівлі садиби у дворянки Наталії Ган. Нові власники неабияк облагородили помістя, висадивши тут на двадцяти десятинах чимало плодових дерев.

У роки Першої світової, а потім і громадянської воєн цей сад став чи не єдиною можливістю для численного сімейства врятуватися від голоду.

Історія цієї садиби продовжує поповнюватися новими історичними фактами. Недавно, наприклад, стало відомо, що пагорб, який розташований неподалік від дачі, може бути могилою матері знаменитих сестер.

За словами Лілії Брік, ця жінка була людиною передовою та ще й «безбожницею». Деякі історики припускають, що саме від неї музи футуристів перейняли свій волелюбний стиль життя.

Загалом енергетика цієї садиби й зараз надихає на нові плани. Художники вже мріють про мальовничі пленери, а любителі мандрів — про новий туристичний маршрут. А найголовніше те, що всі ці плани більше не здаються фантазією.