Шановна редакціє! Я постійний передплатник вашої газети і хочу подякувати вам, бо постійно черпаю інформацію про події в Україні і в світі.
І хочу відзначити, що газета дуже швидко і вчасно реагує на події нашого життя — політичного, економічного, соціального, питання мови, культури, релігії тощо.
Сьомий рік Російська Федерація веде збройну війну проти України на сході нашої держави, але це не тільки збройна війна, а й культурна та інформаційна, яка завдає великої шкоди нашій країні й нашим громадянам.
Бо після багатьох століть колонізації в Україні не відбулись процеси деколонізації та декомунізації. Замість народного капіталізму ми побудували олігархічний капіталізм.
За 30 років наша держава не зуміла об’єднати українську націю на основі єдиної мови, справжньої історії, об’єднаної церкви, культури та духовності. Треба з великою пошаною і повагою ставитись до тих патріотів і волонтерів, які сьогодні жертвують своїм життям і здоров’ям, захищаючи наші східні кордони від московських варварів.
За період війни загинуло більше 14 тисяч українських військових і близько 30 тисяч отримали поранення. В Україні один мільйон 800 тис. біженців, які зазнали втрат, принижень і особистих трагедій.
І наша висока влада повинна (як всередині країни, так і на всіх міжнародних форумах) говорити про ті втрати і жертви, бо українські військові захищають не лише свою землю, а й європейську цивілізацію перед московськими окупантами.
І на тлі цього всього мене шокувала позиція голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, який не сприйняв дуже потрібного указу президента України Зеленського про закриття трьох каналів проросійського телебачення — 112, ZIK та NewsOne, що поширюють брехню про українців і нашу державу, зомбують наших громадян, розповсюджуючи фейки, проповідуючи «рускій мір».
Думаю, керівник такого високого рівня повинен сам слідкувати за інформацією в наших ЗМІ, допомагати скеровувати інформаційні ресурси у напрямку розбудови нашої держави. Якщо в нього в душі немає національної ідеї, то така його позиція повинна бути обговорена на багатьох творчих спілках України і потрібно вирішити питання його заміни на достойного патріота.
Ігор ОЛЕЩУК
Тернопіль
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
