Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
На відкритті виставки. (Фото музею.)
Виставку сценографії «Простори Лесі» є змога подивитися у Києві, в Музеї Марії Заньковецької.
Приурочили експозицію до 150-річчя від дня народження Лариси Косач-Квітки — однієї з найвидатніших жінок України, яка творчим псевдонімом чітко окреслила свою приналежність і погляди.
Леся була вірною посестрою актриси Марії Заньковецької. І хоч не довелося Заньковецькій зіграти у виставах за Лесиними творами (а «Блакитна троянда» писалася саме для Марії Заньковецької), вони спілкувалися і шанували одна одну, зазначають у музеї славетної акторки, яка відкинула пропозицію перейти в трупу російського театру.
Сценічне життя Лесиних творів уже налічує більше ста років. Для будь-якого театру та творчого колективу твори Лесі Українки: «Лісова пісня» (1911) та «Камінний господар» (1912) в першу чергу, «Блакитна троянда» (1896), «Одержима» (1901), «У катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «Бояриня» (1910), «Оргія» (1913) завжди стають етапними.
Режисерсько-сценографічні концепти з минулого по сьогодення збереглися завдяки творчості сценографів у ескізах, малюнках та макетах Анатоля Петрицького, Матвія Драка, Федора Нірода, Мирона Кипріяна, Данила Лідера, Олени Богатирьової, Марії Левитьської.
«Ми вирішили зазирнути в сценічні простори Лесі і показати її творчість через призму театральних вистав, адже твори Лесі трансформувалися у сценічні варіанти різних стилів, форм та жанрів», — каже кураторка виставки театрознавиця Лілія Бевзюк-Волошина, яка нещодавно очолила Музей Марії Заньковецької.
До освітньої програми виставки долучається фундація Lider Triennial of Scenography. У «Простори Лесі» можна зазирнути до 30 травня.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>