Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Чиновники виселяють Бібліотеку імені Євгена Плужника з середмістя Києва. (Фото з сайта politkrytyka.org.)
Центр Києва з кожним роком усе бідніший і бідніший на заклади культури.
Так, iще 15 квітня 2019 року в будинку біля площі Льва Толстого культового кінотеатру «Київ», де відбувалося безліч фестивалів, змінився орендатор. Ним стало ТОВ «СінемаЦентр».
І чиновники пафосно обіцяли: від оренди бюджет столиці поповнюватиметься сумами, в 45 разів більшими. Утім не лише коронавірус є причиною того, що двері «Києва» давно зачинені.
Інші причини закриття кінотеатрів на сусідніх вулицях — «Україна» та «Кінопанорама» (2018), утім наслідок спільний, бо центр української столиці упевнено перетворюється на трохи не суцільну зону дорогих бутіків.
27 лютого — це кінець цього тижня, виконавча служба має узаконене рішенням суду право виселяти Центральну районну бібліотеку імені Євгена Плужника, яка розташована за адресою Прорізна, 15, це між Хрещатиком і Золотими воротами.
А близько двох тижнів тому бібліотекарям прийшло розпорядження з управління культури Шевченківського району — звільнити приміщення. Протестуючи проти такої зневаги до бібліотеки, її працівники на тлі зібраних книжок влаштували своєрідний перфоменс, читаючи: «Дивіться і жахайтеся, бо нині справляємо ми похорон книжок. Ти дивишся на них останній раз, людино! Що лячно — поза спину холодок?»
Тяжба тягнеться відносно давно. Бібліотекарі пручалися три роки. А восени минулого року програли суд.
Будинок, де розташована бібліотека, належить Національному агентству України з питань державної служби. Три роки тому цьому органу доручили створити Центр оцінювання держслужбовців на місці бібліотеки. Центр було створено, але на поверсі над бібліотекою. У неї мали забрати 170 квадратних метрів читальної зали і залишити лише абонемент і книгосховище. Справа вирішувалася в суді, який ухвалив рішення на користь Нацагентства.
Частина бібліотеки поки що працюватиме, утім у червні закінчується термін додаткової угоди, й переїхати також має абонемент і книгосховище.
Бібліотека імені Плужника має переміститися у район ближче до Київського зоопарку на вулицю Ярмоли, 4, у колишнє приміщення «Ощадбанку», яке не придатне для роботи.
А згідно зі статтею 27 чинного закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцінного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів».
Будинок, де розташована бібліотека зараз, було відновлено після війни у 1947 році. Бібліотека в ньому працює з 1952 року. Її фонди налічують 46 тисяч книжок. Вона є центральною й обслуговує всі потреби бібліотечної системи району, в яку входить 19 бібліотек. На рік вона обслуговує 5 тис. 750 читачів. У минулому році, попри карантинні обмеження, у бібліотеці було проведено 48 культурноосвітніх заходів, з яких 26 — онлайн. Для відвідувачів працював інтернетцентр з п’яти комп’ютерів.
Прикметно моторошно, що, по суті, ліквідація бібліотеки у центрі Києва збігається з днями роковин смерті українського поета, чиє прізвище вона носить з 1992 року — репресованого радянською владою класика української літератури, поета, лірика Євгена Плужника не стало у 1936 році, 2 лютого. Він жив і працював у будівлі навпроти бібліотекилегенди. Меморіальну дошку поетові встановлено на стіні цього будинку — № 18/1.
Тому саме ця бібліотека проводила багато подій, пов’язаних з Євгеном Плужником. Саме її стіни пам’ятають у гостях багатьох письменників новітнього часу, яким небайдужі національне відродження і збереження історичної пам’яті.
Та хіба це цікавить департамент культури КМДА? Міністерство культури та інформаційної політики й уряд України?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>