Виповнилося 90 років унікальній людині, рідкісному дослідникові, професору Василеві Яременку.
Вітав його цілу годину — і це не так багато, з огляду на те, що я познайомився з ним ще — люблю іноді вживати це слово — дітваком.
Це було в середині 1960-х років в Яремчі. Ми жили за 150 метрів від автостанції. Батьки поверталися звідкись увечері і побачили кількох людей, які сподівалися виїхати до Франківська. Але вже нічого не ходило, і гостинна мама запросила переночувати...
Я давно не спілкувався з Василем Васильовичем і дзвонив з легким побоюванням. Як тільки почув його незмінений голос, обережно запитав: «Як Ви, дужі?». Так-от, у свої 90 Василь Яременко не лише працює в університеті Грінченка, а й продовжує перегортати неторкані архіви.
Вже вийшло 14 (!) томів Бориса Грінченка, вже готовий проспект на видання, з науковим апаратом, 52 (!!!) томів БГ. І БГ — це не Гребенщиков, а Грінченко. Імперія нищила спадщину великих українців, але сама обламалася. Так буде й надалі.
До речі, до 1961 року Борис Грінченко був заборонений. Його реабілітували зусиллями О.Білецького, М.Рильського і Василя Васильовича. Власне, він став упорядником знаменитого двотомника реабілітованого Грінченка 1963 року, за яким полювали всі, як тоді казали, свідомі українці. Цей двотомник тато подарував мамі в день її 35-річчя. А тепер мамі — 92.
Дуже ціную короткий дарчий підпис Василя Васильовича на упорядкованій двотомній «Хрестоматії літератури України-Русі епохи Середньовіччя IX-XV століть»: «Чорноробові української національної ідеї Тарасові Марусику від такого самого. 24 січня 2003 р.».
Запитую: «Василю Васильовичу, Ви пишете спогади?» — «Та ні ще, не маю часу. Треба завершити Грінченка». — «Я Вас прошу, це дуже потрібно!»
Тарас МАРУСИК
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
