Чи скресне крига?

Останні події у світі та на вітчизняних теренах дають підстави для обережного оптимізму не лише у справі стримування імперського російського і китайського тоталітаризму, а й щодо перспектив подальшого утвер­дження обороноздатної, демократичної, правової і соціальної Української держави.

Так, до статусу законодавця моди в міжнародних справах, зі слів Д. Байдена, «повернулася Америка». Вашингтон рішуче налаштований посилити свою політичну, економічну і військову присутність у регіонах і секторах загрозливої експансії Москви, Пекіна і міжнародного тероризму.

Відновити дієве трансатлантичне партнерство, конструктивний діалог з ЄС та іншими партнерами. Із перших заяв президента і держсекретаря випливає, що США на якісно новому рівні підтримають Україну як важливого стратегічного партнера на південно-східному фланзі НАТО. З огляду на такий геополітичний перебіг подій, схоже, починає притомніти й офіційний Київ. Змінюється риторика і практика можновладців.

Міністр А. Аваков заявляє, що на східному фронті перемир’я немає, а продовжується війна, де гинуть військові та мирне населення. Що фактично знаменує прогнозований крах «стратегії» В. Зеленського досягти миру через гасло «не стріляти» та заяву «бачу мир в очах Путіна».

Президент і його монобільшість у ВР під впливом громадськості та санкцій США дистанціюються від «агента Кремля» Дубінського. Офіс генпрокурора терміново закриває ініці­йованi таким же агентом А. Деркачем кримінальні провадження щодо Порошенка—Байдена.

Рішенням ВАКС генпрокурор зобов’язується повернути справу Татарова до НАБУ, а суддю Вовка — примусово доправити для проведення необхідних процесуальних дій.

До честі СБУ, викрито низку агентiв спецслужб Росії, в тому числі в інтернет-ресурсi — мережу ФСБ з числа колишніх спецпризначенців української військової розвідки. Хоча це лише вершина айсберга агентурних позицій РФ.

Особливо в органах державної влади й управління та секторі безпеки та оборони. У зв’язку із зазначеним українська контррозвідка у короткостроковій перспективі повинна на рівні закону посилюватися структурно, штатно, функціонально і фінансово.

Позбутися невластивих їй правоохоронних навантажень. Подібна трансформація унеможливить такі непристойні, з точки зору корпоративної етики, явища, як замовлення вбивства високопосадовцями СБУ один одного.

І «вишенькою на торті» став указ президента щодо блокувальних санкцій стосовно каналів Медведчука—Козака (112, ZIK, NewsOne). Що загалом позитивно сприйнято послами країн сімки, ЄС та більшістю громадськості і медіаспільноти України.

Оскiльки такі канали — це не про плюралізм і свободу ЗМІ та журналістські стандарти, а про рупори дезінформації Кремля, яким нарешті треба заткнути пельку. Проте продовжує «віщати» телеканал Новінського—Азарова—Мураєва «Наш», що в рази більше обливає брудом Україну та зусилля нації в подоланні збройної агресії РФ і українського відродження.

Відомо, що не доведена до кінця справа несе в собі загрозу нищівного рецидиву в iще більших масштабах. Тому санкції повинні супроводжуватися і порушенням кримінальних прова­джень стосовно конкретних осіб за фінансування тероризму.

Щоб нарешті підірвати фундамент дестабілізуючого олігархічно-кланового впливу як на медіапростір, так і на державне управління та курс України в ЄС і НАТО. Вже назріла необхідність ухвалення закону про боротьбу з колабораціонізмом.

Адже так звані лідери ОПЗЖ уже неприховано на останній пресконференції погрожували ескалацією ворогом бойових дій на лінії зіткнення. Президент стосовно таких одіозних персонажів обмежується лише застереженнями мовою країни-агресора, що «нікому не дозволить приватизувати російську мову в Україні». Забуваючи, що «благими намірами дорога вимощена у пекло».

А також як верховний головнокомандувач, не вживаючи рішучих управлінських рішень щодо припинення осоружної судової тяганини між міністром оборони і головнокомандувачем ЗСУ. Такий стан справ у секторі оборони та фактичний саботаж модернізації оборонно-промислового комплексу підриває боєздатність війська та вкрай негативно впливає на морально-психологічний клімат особового складу.

Цього і добивається зовнішній i внутрішній ворог. Нарешті президент повинен ініціювати суттєве коригування захмарних зарплат і премій очільників-бюрократів у державному «Нафтогазі» та членів різних наглядових рад підпорядкованого уряду сектору економіки.

Вкотре усвідомити, що недоречно ігнорувати корисні напрацювання попередників. Тим бiльше санкційний указ президента, його офiс i РНБО обґрунтовують також постановою ВРУ за 2018 рік.

Тому, беручи на себе роль символічного криголама руйнації очевидних загроз державі та нації, В. Зеленський, окрім вироблення чіткої і виваженої стратегії, зобов’язаний діяти рішуче, послідовно і безкомпромісно. Бути готовим покласти особисту жертовність на вівтар свободи, незалежності та процвітання Вітчизни.

У такому разі ворожа крига скресне і, як заповідав Тарас Шевченко, «на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і будуть люде на землі!».