Ерік читає про Голодомор: рецензія на стрічку Володимира Мули і Миколи Василькова «Юкі»

23.12.2020
Ерік читає про Голодомор: рецензія на стрічку Володимира Мули і Миколи Василькова «Юкі»

Що спільного між Зимовим походом УНР і канадським та американським хокеєм? І це не запитання вірменського радіо.

 

Це документальна стрічка Володимира Мули і Миколи Василькова «Юкі».


Виявляється, батько славного канадського хокеїста Еріка Нестеренка Яків Нестеренко був поручником Армії УНР, брав участь у двох Зимових походах і відзначений Хрестом Симона Петлюри. Його ж 87-річний син Ерік під час створення фільму читає книжку Енн Еплбом про Голодомор.


А батько найкращого бомбардира в історії НХЛ Вейна (Івана) Грецькі (Грецького), коли вийшов з коми, майже рік розмовляв лише українською. Йому довелося наново згадувати англійську. Сам славний хокеїст розповідає, що в дитинстві він спілкувався з бабусею лише українською.


Класнюча стрічка, фільм-дослідження генеалогічних дерев канадських хокеїстів-переможців Кубка Стенлі, які мали українське похо­дження і визнавали та визнають себе українцями.

 

Цей фільм, на моє переконання, Володимир Мула і Микола Васильков задумали і зробили не задля заробітку, а задля ідеї. Близька аналогія — фільм «Соловей співає».


Хотілося б, щоб обидва фільми показували з певною періодичністю на ТБ.


Цікавий підхід до мови, яка, як мені здається, наближена до того варіанта, яким розмовляють канадські українці. І дуже цікаво було чути, як усі без винятку називають своїх батьків на «ви».

 

В Україні тепер це рідкість, і коли наші сини звертаються до нас саме так, багато хто здивований. Але в англійській мові, наскільки я знаю, немає розрізнення на «ти» і «ви». Очевидно, хтось із канадських консультантів порадив.


І невелике суб’єктивне зауваження. Мені здається, що сюжетна лінія з Русланом Федотенком трохи випадає з канви фільму. Може, якби був перекинутий місток до, скажу так, справжніх українців Канади, якби він розмовляв не англійською, а українською... Але ж для киянина зі школи «Сокола» це, можливо, було важко...


Хто ще не бачив, покваптеся! В Києві це кінотеатр «Магнат» (Святошин), де ми дивилися в дуже комфортних умовах, удвох на невеликий зал. Показує кінотеатр «Ліра» (біля Львівської площі) та ще кілька інших.

 

Тарас МАРУСИК