Унікальне сучасне повне видання Літопису Самійла Величка без купюр, які нашаровувалися акурат три століття поспіль, представили у Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» в Батурині у День Українського козацтва, свято Покрови Пресвятої Богородиці і День захисника Вітчизни.
Тепер ця унікальна історична пам’ятка якнайбільше та в повноті стоятиме на сторожі нашої українськості, коментує директорка видавництва Віра Соловйова.
Батурин невипадково обрали для першої презентації. Саме в цьому місті Самійло Величко 18 років свого життя служив канцеляристом в уряді гетьмана Івана Мазепи. Саме в Гетьманській столиці автор збирав і копіював документи, які лягли в основу його рукописної (!) праці обсягом 1,5 тисячі сторінок (!).
Із 2012 року реалізувала цей трудомісткий проєкт група науковців Інституту історії України нашої Національної академії наук та Центру із вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету — під керівництвом двох докторів наук: Геннадія Боряка, заступника директора Інституту історії України НАНУ з наукової роботи, та Тетяни Таїрової-Яковлєвої, директорки Центру з вивчення історії України Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету. Разом підготували повне академічне видання Літопису Самійла Величка.
Видання вміщує повний текст праці літописця, біографію автора пам’ятки, аналіз оригіналу рукопису та його київської копії кінця ХVІІІ століття, історію створення та зберігання рукопису.
Ювілейне видання Літопису — до 300-ліття створення — стилізоване під «стародрук», 1016 сторінок, друк у 2 фарби. Покривний матеріал на палітурку — «штучна шкіра», 2 тиснення. Текст Самійла Величка після археографічного опрацювання подається мовою оригіналу засобами комп’ютерного набору. Вступні статті й довідковий апарат — сучасною українською мовою.
«Насправді всі знали, що оригінал Літопису Величка лежить у публічній бібліотеці Санкт-Петербурга. Однак за останні, мабуть, понад сто років ніхто його уважно не дивився, тому що всі знали, що він виданий, — коментує дослідниця Тетяна Таїрова-Яковлєва, яка на Покрову 2019 року зателефонувала директорці київського видавництва Вірі Соловйовій з ідеєю надрукувати повний текст, оскільки на оригіналі автора стоїть дата «1720». — І коли я вперше його подивилася на предмет ілюстрацій — була вражена тим, наскільки відрізняється від того, що було зроблено в ХІХ столітті. Я зрозуміла, що немає нічого спільного між тим, що було, і тим, що потім надрукували. Ми не знали Літопису Величка буквально донині. Моїм завданням — людини, яка займається історією України в Санкт-Петербурзі — стало повернути літопис Україні в початковому вигляді».
Пані Тетяна розповідає, що значну підтримку проєкт отримав від Гарвардського університету. «Два роки тому я робила там велику презентацію і доповідь про Літопис Величка, — каже дослідниця. — Вони отримали велику підтримку, і наукову, й моральну. Мої колеги в Гарварді з нетерпінням очікують виходу Літопису, як і колеги в Канаді, Український центр у Торонто. Зробити цифрову копію, зробити текстологічний набір — дорого. Якби не підтримка американських колег, ми би її не зробили. Це коштувало близько 10 тисяч доларів».
Третій президент України Віктор Ющенко, дослідниця Тетяна Таїрова-Яковлєва, видавчиня Віра Соловйова і міністр культури Олександр Ткаченко.
Нагадаємо, Тетяна Таїрова-Яковлєва ще в 1994 році в Інституті історії України НАН України захистила кандидатську дисертацію, «Початковий етап Руїни: соціально-політичне становище та зовнішня політика України кінця 50-х років XVII століття».
Однією з найпомітніших її наукових праць стало видання книги «Мазепа». За цю роботу 2008 року дослідницю нагороджено Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня третім президентом України Віктором Ющенком. Видавництво «Кліо» видало кілька монографій науковиці з історії України XVI—XVIII століть. Навчалася в аспірантурі Канадського інституту українських досліджень університету в м. Едмонтон, Канада. Читала лекції в Гарвадському університеті у програмі Інституту українських досліджень (HUS) у США.
Літопис Самійла Величка є монументальною пам’яткою — один із символів української минувшини, поряд із Пересопницьким Євангелієм чи Конституцією Пилипа Орлика. «Тримаю в руках довгоочікуваний (300 років очікувань!) грубезний (у корінці — 10 см, вага 3,3 кг), ошатно виданий перший примірник Літопису Самійла Величка», — не нарадується директорка видавництва «Кліо» Віра Соловйова. І дякує меценатам та партнерам проєкту: Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи, Олександру Савруку, Андрію Мельнику, Національному заповіднику «Гетьманська столиця», «Оболоні», Вікторії Сологуб. До фінансової підтримки долучився партнер упродовж років Батуринського історико-культурного заповідника Євген Сур.
Присутній у Батурині на першій ювілейній, до 300-річчя створення основної частини Літопису Самійла Величка, презентації третій президент України Віктор Ющенко констатував: «Ми довго не бачили правдивого тексту, як і більшості наших літописів», — акцентуючи, що виданий Літопис Самійла Величка доносить правду Івана Мазепи.
«Якщо ми не знаємо своєї історії, не можемо відбудувати наші палаци, замки, музеї, то фактично ми не зможемо передати наступним поколінням те багатство, яким може пишатися ця країна», — сказав міністр культури Олександр Ткаченко, запевнивши, що справи з відродження української історії, які розпочав у Батурині Віктор Ющенко, буде продовжено в іншій президентській програмі «Велика реставрація».
А тим часом у Києві, в Інституті історії України НАНУ, 16 жовтня відбудеться друга презентація книги «Самійло Величко «Літопис» — першого повного видання пам’ятки, здійсненого до 300-річчя створення основної частини літопису. Її учасниками стануть: історик, упорядниця видання Тетяна Таїрова-Яковлєва, заступник директора Інституту історії України НАНУ, упорядник видання Геннадій Боряк, директор Інституту історії України НАНУ, академік Валерій Смолій, президент Міжнародної асоціації україністів Ярослав Яцьків, а професор Канадського інституту українських студій (CIUS, Торонто) Франк Сисин долучиться через Skype.
