У Новограді-Волинському вишивають 24-метровий рушник на столітньому полотні за узорами Олени Пчілки

Хрестик до хрестика — й народжується візерунок, оживає орнамент.

 

 

У Новограді-Волинському на Житомирщині, під час послаблення карантину, продовжують вишивати рушник за узорами Ольги Косач, яку більше знають за псевдонімом Олени Пчілки.

 

 

«Минулий рік у Новограді-Волинському був оголошений роком Олени Пчілки, — розповідає Людмила Гамма, директорка Музею родини Косачів.

 

— З нагоди 170-ї річниці від дня народження талановитої письменниці, громадської діячки, матері Лесі Українки запланували провести цикл культурно-мистецьких заходів. У процесі виникла ідея — вишити рушник візерунками, зібраними Оленою Пчілкою саме в Звягельському повіті. Й акція, яка об’єднала навколо себе шанувальників літературного слова й образотворчого мистецтва, успішно стартувала».

 

Спочатку в музеї зібралася творча спільнота, яка з захопленням занурювалася в сторінки життя родини Косачів, вкотре всі оглянули експозицію.

 

Особливу атмосферу створювали автентичні пісні фольклорного дитячого колективу Палацу дітей та молоді «Мальва». У супроводі народних пісень Звягельщини і розпочалася мистецька акція.

 

Нагадаємо, впродовж семи років Ольга Косач збирала у Звягельському повіті орнаменти і видала їх збірку у 1876-му.

 

Перша збірка візерунків Олени Пчілки «Украинскій народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки» стала своєрідною енциклопедією народної української вишивки, акцентує Людмила Гамма. 

 

Оживають орнаменти на рушникові...

 

Передмова до збірки 1876 року була написана російською мовою — інакше не могло бути в часи дії горезвісного Валуєвського циркуляра та виходу Емського указу. Утім зміст видання — український, новаторський, на основі давніх традицій.

 

Ця праця Олени Пчілки — результат багатолітнього копіткого збирання і вивчення народних вишивок — вразила не тільки вітчизняних, а й зарубіжних науковців. У Парижі за нею читали лекції в Академії мистецтв...

 

Отож ту давню красу, зібрану матір’ю Лесі Українки, і почали відтворювати на рушнику в музеї Косачів у Новограді-Волинському на 24 метрах старовинного конопляного полотна, якому вже сто літ і яке подарував музею місцевий колекціонер-краєзнавець Едуард Олексійович Соломін. 

 

Ескіз рушника розробила майстриня вишивки Новоград-Волинського професійного училища Людмила Кизяк з ученицями цього закладу. Священик Свято-Михайлівського собору ієрей Артемій освятив полотно і благословив на роботу з вишивання.

 

Вишивають рушник не поспішаючи, не орієнтуючись на дати, в задоволення. І пам’ятають слова, що сказала Олена Пчілка в останньому прижиттєвому, п’ятому, виданні 1927 року: «Потреба в таких зразках, чисто народніх — велика, бо зразки вишиванок, так само як твори народного слова, можуть псуватися, калічитись... Бажано, щоб наші вишиванки зоставалися при своїй давній, властивій їм, красі».

 

Директор музею Людмила Гамма каже, що вишивати «Рушник Олени Пчілки» можуть приходити до музею всі бажаючі (обов’язково у масках) кожної другої та останньої середи місяця з 14.00 до 16.00 години. Поруч завжди буде майстриня-консультант, яка допоможе, якщо виникнуть непорозуміння. 

 

Людмила Петрівна прагне залучити якомога більше людей до вишивання, щоб разом поринути у світ старовинних українських мистецьких візерунків, які збирала у Звягельському краї Олена Пчілка.

 

Рушник має стати народним надбанням. І байдуже, умієте вишивати чи навіть голку в руках не тримали, — поруч завжди є консультант. 

 

Першими до мистецької акції «Рушник Олени Пчілки» долучилися бібліотекарі Гадяцької бібліотеки імені Лесі Українки. На полотно лягли перші стібки гадяцьких рукодільниць Анастасії Галушки та Любові Домшин. 

 

До речі, естафету готові прийняти в Одесі. А поки можна поєднати вишивання рушника з відвідинами Музею родини Косачів у Новограді-Волинському. Якщо зробите хоча б один стібок, ваше прізвище занесуть до Книги створення рушника.