У 1918 роцi німецький кайзер визнав державну незалежність України, і тільки брак гену державності українського народу (який є у наших сусідів поляків, угорців, чехів) та незрозумілі, неузгоджені між собою дії українських керівників віддали Україну на поталу більшовикам Леніна.
30 червня 1941 року німецький фюрер не визнав української державності, а її керівників відправив у концтабір, а згодом і сам програв війну.
У разі визнання німцями державності України не було б ніякого оунівського спротиву більшовикам, не було б УПА та партизанських загонів.
Українці ще не забули голодомори, знищення інтелігенції і трудового селянства, колгоспи та висилку в Сибір, тож Союз розвалився б. Невизнання ж права українців мати власну державу, жорстока загарбницька політика окупанта примусили наш народ до спротиву.
Коли німецька армія у вересні 1941 року вже була на підступах до Москви, фюрер був вимушений перекинути з Підмосков’я дві танкові армії в Україну, і бліцкриг агресора було провалено.
Боротьба з фашистами на українській землі тривала до липня 1942 року, що забезпечило перемогу радянських військ під Москвою (її захоплення деморалізувало б армію та народ) і привело до Сталінграда.
Внесок України в перемогу визнав і «вождь усіх народів», домігшись на переговорах із Рузвельтом та Черчиллем, щоб Україна стала одним із засновників Організації Об’єднаних Націй.
Сталін ввів міністерство оборони у склад українського уряду, чого не мала жодна інша республіка Радянського Союзу. Доручив українському генералу Дерев’янченку підписати акт про капітуляцію Японії, провівши риску під закінченням Другої світової війни.
Новий вождь Росії — Путін — не знає і знати не хоче, торочить, що українського народу немає, заперечує державність України і її внесок у перемогу над фашистською Німеччиною. Зважаючи на цю царсько-радянську маячню Путіна, як може вести з ним переговори президент Зеленський?
Своєю демагогією щодо України і її народу новий російський вождь тим самим не визнає й Зеленського президентом України, ставить його на рівні зі своїми маріонетками Пушиліним та Пасічником.
Невже Зеленський цього не розуміє і чекає від Путіна добровільного виведення військ із Донбасу та Криму? Цього ж не буде! Путін не призначить Зеленського навіть губернатором Малоросії, як призначив Пушиліна та Пасічника керівниками «Новоросії».
Політика загравання з агресором ніякого позитиву не дасть. Путін не відмовиться від своїх загарбницьких устремлінь. На жаль, цього не хочуть розуміти наш президент і наші союзники.
Тільки виключення зі складу ООН (як це вже було з Росією, коли її виключили з Ліги Націй після нападу на Фінляндію) і жорстка економічна та дипломатична ізоляція Росії змусять Путіна виконувати підписані РФ міжнародні угоди та договори. Україні потрібно зміцнювати свої армію і флот, перейти до випуску всіх видів ракет, у тому числі й балістичних, використовуючи для цього внутрішні можливості і допомогу Заходу.
Тільки єдність народу і його армії при розумному керівництві приведуть Україну до перемоги над окупантом.
