Нещодавно кулінарний канал уже досить відомої майстрині Лілії Цвіт, як кажуть, перевалив за 100 тисяч підписників.
І це був чудовий привід поговорити з визнаною зіркою кулінарії не лише про смачну їжу, а й про те, як живеться нашим, українським, блогерам у великій мережі, де вибір — неймовірно великий.
Особливо кулінарної тематики: рецепти на всі смаки, будь-якою мовою, є давні, перевірені, але й нових не бракує.
«Непросто нам живеться, — зізнається Лілія Цвіт. — Господині, які створюють український контент, дуже викладаються, важко нам інтегруватися в російськомовний контент, де і оплата більша, і швидше можна розвивати свою справу. Але я вирішила вести свій канал рідною мовою. Хочу робити щось цінне, і не лише для себе. Тому вибираю свій шлях так, як підказує серце. Я мрію, щоб наша мова нарешті була затребуваною, рівноцінною. І впевнена: в Україні українська буде основною! Мрію, щоб мій україномовний канал, незважаючи на всі «ніяк», усе ж досяг того рівня, що й аналогічні російські».
«Маю роботу і маю мрію»
Лілія Цвіт — творче ім’я кулінарки з Дрогобича Олени Солтан. Напевне, чиясь дуже художня уява назвала цю вродливу кулінарку саме Лілеєю: її кулінарні шедеври, а це короваї, торти, пляцки, салати, м’ясні вироби тощо, — це не лише їжа, а справжня творчість.
Господині дуже шанують рецепти Лілії, а особливо — її вміння їх подати, акцентуватися на головному та все прорахувати. У її великому кулінарному записнику, тобто її «ютуб»-каналі, — сезонні, економні, святкові страви. Господині кажуть, що навіть дикція, жести пані Лілії спонукають щось смачне приготувати за її порадами.
Багато хто хоче дізнатися про неї більше: цікаво, як вона примудряється впоратися з такою силою-силенною страв?
«Я, як кажуть, маю роботу і маю мрію, — розповідає Лілія Цвіт. — Моя мрія — це професійна кулінарія, велика дружня аудиторія господинь. Думаю, що мені під силу надихати їх на нові кулінарні шедеври, бо також черпаю натхнення з прийдешнього літа, від спілкування з гарними людьми. Справляюся, звісно, не сама, найперший і найкращий мій помічник — чоловік Любомир. Йому я вдячна за підтримку, за бачення моєї роботи ніби збоку, за технічні роботи, монтування відео, за схвалення і за створення маленьких крилець за спиною. Це і є натхнення, якщо тебе підтримують найрідніші. Донечка Єва та синок Максим — ті, хто першими дегустують, оцінюють мою роботу. Хіба може бути щось кращим, ніж коли поряд — найрідніші, і вони тебе розуміють, надихають і підтримують?».
Пляцок «Лісова пісня» — пекти, коли хочеться дивувати
Це один із найновіших шедеврів Лілії Цвіт. Рецепт відразу набув такого поширення, що я за здивуванням забула написати і свій варіант його назви.
Бо, як тільки кулінарка створила його, запропонувала спільними зусиллями назвати. Господині пропонували різні варіанти, зупинилися на «Лісовій пісні». Я би також таку запропонувала назву, бо він і справді — ніби пісня!
«Вийшов дуже вдалий! Вологі шоколадні коржі, ніжний киселевий бісквіт, соковитий яблучний прошарок та крем із лимонною ноткою. Він не тільки гарний у розрізі, а ще й дуже смачний. З кольорами можна експериментувати, додавши різні смаки желе та киселю. Тому такий пляцок чудово підійде на фуршетний стіл чи для кенді-бару. Крім того, він чудово нарізається. Спробуйте! І нехай вдається», — коментує свій новий торт Лілія Цвіт і диктує його рецепт.
Форму беремо 25х35 см.
Шоколадні коржі: кефір — 400 г, цукор — 200 г, ванільний цукор — 1 п., яйця — 4 шт., масло (маргарин) — 100 г, какао — 40 г, борошно — 350 г, сода — ч. л., оцет — ст. л.
Зелений бісквіт: яйця — 6 шт., цукор — 170 г, кисіль (або крохмаль) — п. по 40 г, борошно — 80 г, розпушувач — ч. л.
Яблучний прошарок: яблука — 1,5 кг, желе зелене — 2 п.
Крем: молоко — 0,7 л, цукор — 150 г, пудинг (крохмаль) — 2 п. по 40 г, масло — 400 г, цедра — з 1/2 шт. лимона.
Сироп для просочування коржів: вода — 70 мл, цукор — ч. л.
Глазур: шоколад — 100 г, молоко — 2 ст. л. масло — ст. л.
Розпочнемо з приготування шоколадного тіста. До кефіру додаємо соду, погашену оцтом. Всипаємо цукор, ванільний цукор, додаємо яйця, розтоплене масло та перемішуємо все міксером, щоб цукор розчинився. Просіюємо сюди какао, додаємо просіяне борошно та замішуємо тісто. Тісто виходить досить рідке, його легко перемішати ложкою.
Викладаємо у застелену пергаментом форму. Можна випекти все одним коржем, але можна розділити тісто на дві частини і спекти два коржі при температурі 180 градусів приблизно 40 хвилин. Готовність перевіряємо дерев’яною шпажкою. Охолоджений корж розрізати на дві частини. Просочуємо сиропом (вода з цукром).
Готуємо зелений корж. Для цього білки збиваємо в піну. Додаємо цукор і збиваємо до утворення стійких піків. Затим додаємо жовтки і продовжуємо збивати. Далі слід додати яблучний кисіль (він дасть колір), але можна замінити його крохмалем у тій же кількості.
Додати борошно, розпушувач, замішуємо тісто. Для яскравішого кольору можна додати харчовий барвник (але не обов’язково).
Викласти тісто в застелену форму. Випікати при температурі 180 градусів приблизно пів години.
Далі готуємо яблучний прошарок. Для цього чистимо яблука і тремо на грубій тертці. Викладаємо на сковорідку і тушкуємо під кришкою, доки яблука не стануть м’якими. Додаємо два пакети желе — у рецепті желе зі смаком ківі. Перемішати та тушкувати ще кілька хвилин, щоб желе розчинилося. Колір яблучного прошарку залежить від того, наскільки світлими залишаються яблука після тушкування.
Зелений корж також розрізаємо на дві частини. Рівномірно викладаємо на нижній гарячий яблучний прошарок, накриваємо другою частиною бісквіту і зверху прикладаємо дошкою, щоб це схопилося.
Приготуємо крем. Половину молока виливаємо в каструлю з товстим дном. Додаємо сюди цукор і ставимо підігрівати на маленькому вогні. До решти молока додаємо два пакети пудингу або замінюємо його крохмалем.
Все ретельно перемішуємо до однорідності. Коли молоко з цукром закипіло, поступово додаємо молоко з пудингом. Варимо, помішуючи, доки маса не стане густою. Знімаємо з вогню.
Накриваємо харчовою плівкою впритул і охолоджуємо до кімнатної температури. Затим м’яке масло збиваємо, поступово додаючи охолоджений пудинг. Додаємо цедру з половини лимона. Крем виходить густий та пишний.
Складаємо пляцок. На шоколадний корж викладаємо половину крему. Обережно викладаємо зелений корж з яблучним прошарком. Знову змащуємо другою частиною крему. Затим накриваємо другим шоколадним коржем.
Боки пляцка також змащуємо кремом. Зверху поливаємо шоколадною глазуррю та прикрашаємо за бажанням. У рецепті — кокосова стружка та білий шоколад. Залишаємо пляцок просочуватися в холодильнику на кілька годин. Він виходить високий та неймовірно гарний у розрізі. Спечіть влітку таку красиву і смачну «Лісову пісню» і своїй родині!
Пляцок — як пісня…
Курячі гомілки з апельсиновою ноткою — ваша «родзинка»
Лілія Цвіт вважає, що кожна господиня мусить мати свої творчі кулінарні «родзинки». До слова, опікуючись величезною кулінарною спільнотою, Лілія Цвіт із великим задоволеннях і захопленням відгукується про господинь, які гарно і смачно готують, і радить їхні рецепти, як мені здалося, навіть більше, ніж свої. А ось цим ділиться, каже, що таки особливий!
«Це мій «фірмовий» рецепт курячих гомілок, які готую на святковий стіл. Ну дуже смачно, гарно і оригінально! Поєднання курки з апельсином відкрила для себе давно. Дуже воно мені подобається! Аромат не передати словами! А ще соус «Барбекю» на сливовому пюре — для курячих лапок підходить ідеально. До речі, його можна замінити звичайним кетчупом», — зазначає кулінарка.
Інгредієнти: курячі гомілки — 10 шт., суміш трав для курки — ст. л., куркума — ч. л., сіль — дес. л., олія — 2 ст. л., соус «Барбекю» — 2 ст. л., часник — 3-4 зубчики, апельсин.
Суміш трав для курки: карі — 2 ст. л., мелений коріандр — 0,5 ч. л., чебрець — 0,5 ч. л., білий мелений перець — 0,5 ч. л., паприка мелена — 0,5 ч. л., базилік — 0,5 ч. л., орегано — 0,5 ч. л., майоран — 0,5 ч. л.
Добре промиті гомілки очистити від шкіри і сухожилля біля суглобів — щоб забрати все зайве і залишилося лише найсмачніше. Крім того, так зручніше подавати їх і прибирати після приготування. Затим — замаринувати, додати сіль та улюблені спеції. Додатково додати куркуму, щоб курка мала апетитний колір.
Наливаємо сюди ще 2 столові ложки олії та все перемішуємо. Залишаємо м’ясо в холодильнику щонайменше на 2 години, щоб промаринувалося.
Витягуємо з холодильника та замотуємо верхній суглоб фольгою. Так верхня кістка не пригорить і курка добре підрум’яниться.
Приготуємо соус для змащування. Для цього готовий соус барбекю перемішуємо з вичавленим часником. Затим знадобиться апельсин. Нарізати його півкільцями приблизно пів сантиметра.
Викладаємо порізаний апельсин на форму, в якій плануємо запікати курятину — повністю покрити дно форми. Наливаємо сюди трішки води, щоб не підгоріла страва в процесі запікання. Гомілки щедро змащуємо соусом.
Соус «Барбекю» на основі сливового пюре надає курятині гарного рум’яного відтінку та особливого присмаку.
Запікаємо гомілки при температурі 200 градусів приблизно годину, доки вони добре не підрум’яняться. Виглядають по-святковому розкішно, а аромат — не передати словами!
Такі ніжки матимуть успіх на будь-якому столі.
Подаємо гомілки разом зі шматочком приготовленого апельсину. Він чудово доповнює смак курки та вносить родзинку. Буде смачно та соковито!
Сьогодні ми надрукували лише початок того, як стають кулінарними феями, до яких сміливо можемо зарахувати й Лілію Цвіт із Дрогобича. Продовження буде! Смачного!
